ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

"12" жовтня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/233

        За позовом ТзОВ “Захід-Авто-Плюс”

       До відповідача  ТзОВ “Інвестжитлобуд”

            Про  стягнення в сумі  37608 грн. 04 коп.

         СУДДЯ                           МАРАЧ В.В.

        Представники сторін:

        від позивача: Грабовський Ю.В. /довіреність у справі/  

        від відповідача:  Тютюн Ю.Б. /довіреність у справі/

         СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача 34644,30 грн. заборгованості за надані автопослуги по договору  на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 17 від 01.02.2006 року, 2330,01 грн. пені за несвоєчасну оплату їх вартості за період з 10.03 по 31.08.2006 року, 3% річних в сумі 371,90 грн. за період з 10.03. по 31.08.2006 року, інфляційні нарахування в сумі 261,83 грн. за період з 01.05 по 31.07.2006 року.

     Під час розгляду справи позивач подав заяву в якій уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 34644,30 грн. основного боргу, пеню в сумі 2240,38 грн., 3% річних в сумі 367.45 грн. за період з 10.03. по 31.08.2006 року. інфляційні в сумі 355,91 грн. за період з 01.05. по 31.07.2006 року.

   Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних заперечує посилаючись на те, що позивач не направляв йому рахунків на оплату, чим порушив п.3.2 договору.

   Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача  підлягають задоволенню.

  При цьому суд керувався наступним.

 01 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 17 відповідно до якого позивач зобов`язався виконувати замовлені відповідачем перевезення вантажів, а останній в свою чергу –оплачувати їх вартість. Позивач на виконання вказаного договору надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 34644,30 грн. Факт  надання автопослуг підтверджується талонами замовника та подорожніми листами вантажного автомобіля форми № 2 / 19-20, 25-50, 53-63, 66-71, 75-104, 107-121 а.с./  Крім того вартість наданих автопослуг підтверджується актом звірки взаємних  розрахунків від 09.07.2006 року, підписаного сторонами /а.с.10/ та актами  виконання робіт /наданих послуг/  /а.с. 21, 24,52, 65, 74,106, 122 /.

       Пунктом 7.2 договору передбачено. що замовник, яким являється відповідач, проводить розрахунки за надані послуги шляхом перерахунку  коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі семи банківських днів з  моменту надання позивачем рахунку на оплату.

     Позивач надав відповідачу рахунки на оплату № 19 від 28.02.2006 року на суму 538,48 грн. № 31 від 20.03.2006 року на суму 8257,00 грн., № 38 від 29.03.06 р. –3590,00 грн., № 49 від 29.03.06 р. –1839,60 грн., № 67 від 27.04.06 р. –14716,80 грн. , № 72 від 28.04.06 р. –5058,90 грн., № 127 від 27.06.06 р. на суму 643,52 грн. Факт отримання вказаних рахунків відповідачем підтверджується підписанням останнім актів виконаних робіт /наданих послуг/, в яких  йде посилання на вказані рахунки, їх номера, дати та суми. Вказані акти датовані тими ж днями, що і рахунки на оплату. Тобто з даного випливає, що по кожному виставленому позивачем рахунку між сторонами складався акт виконаних робіт /наданих послуг/.

   Статтями 526 та 193 Цивільного та Господарського Кодексів України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а  за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Отже на основі наведеного, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 34644,30 грн.  являються правомірними,  грунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.

    В зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, на основі п.6.1 договору № 17 від 01.02.2006 року, ст.ст. 547, 625 Цивільного Кодексу України правомірними являються і вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2240,38 грн., 3% річних в сумі 367,45 грн. за період з 10.03. по 31.08.2006 року  та інфляційних нарахувань в сумі 355,91 грн. за період з 01.05  по 31.07.2006 року.

   Заперечення відповідача наведені у відзиві не грунтуються на матеріалах справи і спростовуються всім вищенаведеним.

  Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд –

                                                      В И Р І Ш И В:

    1.Позов задоволити.

   2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  компанії  “Інвестжитлобуд” м.Рівне, вул.Будівельників, 1,  код 30841150, р/р 26005449024001 в КБ “Приватбанк” м.Рівне, МФО 333391 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-Авто-Плюс” м.Рівне вул.Курчатова, 32, код 33982487, р/р 260030011191980 в філії банку “Фінанси та Кредит” м.Рівне, МФО 333603 –34644,30 грн. основного боргу, 2240,38 грн. пені, 3% річних в сумі 367,45 грн., 355,91 грн. інфляційних нарахувань,  376,08 грн. витрати по держмиту, 118 грн.

  3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                Марач В.В.

    Рішення підписане “___”  жовтня 2006 року