Судове рішення 2а-7002/11/1470 від 07.12.2011

Судове рішення #19115107

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

27.10.2011 р. cправа № 2а-7002/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.03.2010 р. № 4413/01);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018

доФізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54000

простягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3466,32 грн.,

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (54031, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄДРПОУ 20916741, р/р 256083016116 у ОПЕРВ ОУ "Ощадбанк України", м. Миколаїв, МФО 326461) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2010 роки в сумі 3466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27.10.2011 р. cправа № 2а-7002/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.03.2010 р. № 4413/01);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018

доФізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54000

простягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3466,32 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2010 роки в сумі 3466,32 грн., яка ним у встановлений строк добровільно не сплачена.

Представник Управління у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не надала, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, у зв'язку з чим, судом визнано за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказах.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

У судовому засіданні 27 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і перебуває на обліку в Управлінні як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2010 роки у сумі 3466,32 грн. (про що свідчать наявні в матеріалах справи копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, звіту за 2010 рік від 31.03.2011 р. та корінця вимоги від 10.05.2011 р. № Ф-528).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (абзац 1 пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період. Базовим періодом для цих страхувальників є квартал (частина 6 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Управлінням була направлена на адресу ОСОБА_2 вимога про сплату боргу від 10.05.2011 р. № Ф-528, яка отримана нею 28.05.2011 р.( про що свідчить її підпис на поштовому повідомленні про вручення).

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009-2010 роки в сумі 3466,32 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.