ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" березня 2025 р.

м. Черкаси

Справа № 925/266/25

Суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ідентифікаційний код: 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 43077,22 грн, зокрема 14070,48 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 29006,74 грн простроченої заборгованості за процентами за договором про надання кредиту від 21.10.2023 №160292-КС-005,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 43077,22 грн, зокрема 14070,48 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 29006,74 грн простроченої заборгованості за процентами за договором про надання кредиту від 21.10.2023 №160292-КС-005.

В обґрунтування заяви стягувач вказав на неналежне виконання боржником грошового зобов`язання за договором про надання кредиту від 21.10.2023 №160292-КС-005 внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 43077,22 грн, зокрема 14070,48 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 29006,74 грн простроченої заборгованості за процентами.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" суддя дійшов висновку відмовити у видачі судового наказу.

Відповідно до пунктів 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суддя встановив, що подані позивачем докази на підтвердження вимоги про стягнення грошової заборгованості та обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме договір від 21.10.2023 №160292-КС-005 про надання кредиту (електронна форма), як електронний доказ, проте в письмовій формі (роздруківка на паперових носіях), пропозицію укласти договір (оферта) №160292-КС-005 про надання кредиту (електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №160292-КС-005 про надання кредиту (електронна форма).

Відповідно до частини 1, 2 статті 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 24 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Суд звертає увагу заявника, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини 1 статті 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з частини 3 та 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним і не може розглядатися судом як доказ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №922/788/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №202/2965/19.

Стягувач подав до суду паперову роздруківку договору про надання кредиту №160292-КС-005, яка не посвідчена в установленому порядку. До заяви на підтвердження того, що саме боржник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підписала вказаний договір, стягувач не додав доказів нанесення електронного цифрового підпису (зокрема, роздруківка ЕЦП на паперовому носії договору, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису).

Заявник стверджує, що договір підписано одноразовим ідентифікатором UA-6516, відправленим за номером телефону позичальника, вказаним ним у його анкеті в особистому кабінеті, проте доказів на підтвердження вказаного заявник не подав.

Оскільки заявник не подав доказів укладення між ним та боржником електронного договору про надання кредиту та із поданої заяви не можливо встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку відмовити заявнику в видачі судового наказу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 147-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя                                                                      А.І. Гладун