Справа № 214/11045/24

2/214/1720/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

24 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді – Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання – Розстальної К. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молчанова Н. В., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі. Сімейно-шлюбні відносини між ними припинилися через втрату взаєморозуміння, розбіжність поглядів на сімейне життя та його планування, кожен з них живе своїм життям, спільного побуту не ведуть. Вважає, що сім`я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена, та просить розірвати шлюб.

Ухвалою від 27.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник позивача у поданій до суду заяві просить справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (стаття 51 Конституції України).

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 20 жовтня 2015 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 2816.

Відповідно до положень статей 105, 110, 112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, тому аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім`я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим, а отже з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя.

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу.

Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що в поданій до суду заяві позивач висловила бажання залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити їй вказане прізвище.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу за рахунок відповідача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статями 105,110,112 СК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 20 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2816.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишити прізвище – « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.)

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                        С.І. Сіденко