СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року                м. Харків                        Справа № 922/2681/24 (922/4506/24)  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя  Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№390Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 (суддя О.В.Кононова, повна ухвала складена та підписана 19.12.2024) у справі №922/2681/24 (922/4506/24)

за позовом ліквідатора Приватного підприємства "Бомонд Плюс" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

до ОСОБА_1 , м. Харків;   

про визнання недійсним правочину

в межах провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бомонд Плюс",

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бомонд Плюс", код ЄДРПОУ 32435728, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Овіс Трейд" в загальній сумі 1207520,07 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 13.05.2013).

Постановою Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ПП "Бомонд Плюс" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 14.05.2013), визнано ПП "Бомонд Плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 13.05.2013).

17.12.2024 від ліквідатора надійшла позовна заява в порядку ст. 42 КУПБ, в якій він просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідчений ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, укладеного між ПП "Бомонд Плюс" та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути на користь ПП "Бомонд Плюс" наступне майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, та повернути на користь ОСОБА_1 фактично сплачені суми за недійсним правочином.

Одночасно з цим, ліквідатором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати у будь-який спосіб майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радам, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна у заставу, іпотеку, оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни відомостей про об`єкт, в тому числі дії, що можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі – площі, нерухомого майна: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про заборону відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

В обґрунтування своєї заяви ліквідатор зазначає, що майно боржника було відчужено протягом підозрілого періоду з порушенням закону на користь особи, що на момент такого відчуження була засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), яка володіла 100% статутного капіталу, у зв`язку з чим зазначеними діями засновника боржника було завдано шкоду майновим інтересам боржника та його кредиторів, що свідчить про наявність підстав для визнання правочинів недійсними на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2681/24(922/4506/24) задоволено клопотання заяву ліквідатора Приватного підприємства "Бомонд" арбітражного керуючого Кошовського С.В. (вх. №4506 від 17.12.2024) про забезпечення позову по справі №922/2681/24 (922/4506/24).

Заборонено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати у будь-який спосіб майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337.

Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радам, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна у заставу, іпотеку, оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни відомостей про об`єкт, в тому числі дії, що можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі – площі, нерухомого майна: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337.

Ухвалено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про заборону відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

ОСОБА_1 з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2681/24 (922/4506/24) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Приватного підприємства "Бомонд" арбітражного керуючого Кошовського С.В. про забезпечення позову.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. апелянт вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає критеріям забезпечення позову, а саме відсутні відомості про існування реальних ризиків наявності загрози про невиконання рішення суду;

2. оскаржуваною ухвалою суд порушив баланс інтересів сторін. В ухвалі відсутні мотивування таких жорстких, на думку апелянта, обмежень навіть передання майна в оренду. Обмеження у вигляді заборони передачі майна в оренду наносять збитки відповідачу;

3. заходи забезпечення, вжиті судом першої інстанції, не співмірні із заявленими вимогами;

4. в ухвалі не вирішено питання про зустрічне забезпечення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2025, крім іншого, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 19.03.2025.

Позивач не скористався правом на подання відзиву та не прибув до судового засідання 19.03.2025, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, про що сторони попереджені в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Східний апеляційний господарський суд установив, що явка представників сторін до судового засідання не визнавалась обов`язковою. З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 270 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 19.03.2025 представник заявника апеляційної скарги, який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав вимоги та доводи скарги і просить суд її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши дотримання місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: м. Харків, вул. Гідропаркова (вулиця Міліціонера), буд. 23-А та застосування наслідків недійсності такого правочину у вигляді повернення сторін у первісний стан.

Згідно з даними ДРРПНМ право власності боржника на зазначене майно припинено 13.08.2021 у зв`язку з відчуженням на підставі   договору купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідченого ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, покупець – ОСОБА_1 .

На момент постановлення оскаржуваної ухвали зазначене майно зареєстровано за фізичною особою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідченого ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, дата та час реєстрації: 13.08.2021, 18:55:213, визнання якого недійсним і є предметом заявлених вимог.

Станом на дату набуття права власності покупець спірного майна ОСОБА_1 рахувалась засновником та кінцевим бенефіціарним власником Боржника/Банкрута, яка володіла 100% статутного капіталу.

Оспорюючи зазначений правочин ліквідатором зазначені наступні підстави заявлених вимог: оспорюваний правочин є фраудаторним, вчинений на шкоду кредиторам, майно відчужене за заниженою вартістю у порівнянні з ринковими цінами.

Отже, звертаючись з позовом, ліквідатор (позивач) ставить під сумнів добросовісність дій відповідача під час укладення оспорюваного правочину. Ліквідатор вказує, що оспорюваний правочин щодо позбавлення боржника спірного майна мав на меті уникнення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, про що не могло бути невідомо покупцю (засновнику боржника).

Оскільки ліквідатор /позивач має сумніви у добросовісності поведінки відповідача ним було подано заяву про забезпечення позову, задовольняючи яку, суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі сумніви позивача.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову.

Так, пунктом 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оскарження правочинів, вчинених на шкоду майновим інтересам боржника та кредиторів, а також повернення майна, відчуженого з порушенням закону протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, є прямим обов`язком арбітражного керуючого згідно з КУзПБ.

Отже, ліквідатор в межах наданих йому законом повноважень звернувся до суду з позовом про визнання недійсним спірного правочину, укладеного боржником у підозрілий період.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскаржуваною ухвалою вжиті заходи, які є неспірмірними із заявленими вимогами.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення відповідають визначеному у статті 137 ГПК України переліку.

Оскільки заявляючи позовні вимоги, ліквідатор вже стверджує про недобросовісність дій відповідача, як засновника боржника, який задля уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами вивів з володіння та власності боржника майно, на яке могло бути звернуто стягнення для задоволення вимог кредиторів, то Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача, що заборона передачі майна в оренду є неспівмірним заходом з заявленими вимогами.

Так, як установлено та зазначено вище, однією із вимог позовної заяви є повернення сторін оспорюваного правочину у первісний стан. Отже, наявність чинного договору оренди стане перешкодою для виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки буде потребувати додаткових проваджень з вимогами до іншої особи (орендаря) звільнити спірне приміщення. Крім того, у разі здійснення орендарем поліпшень орендованого майна може постати питання відшкодування вартості таких поліпшень.

Отже, з урахуванням наведеного Східний апеляційний господарський суд вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення прямо та нерозривно пов`язані із заявленими вимогами та предметом спору у даній справі.

Також апеляційний господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача наявні пропозиції від осіб, які мають намір отримати спірне майно в оренду, чи про те, що відповідачем до постановлення оскаржуваної ухвали були укладені такі договори. Тому твердження відповідача про те, що оскаржувана ухвала завдає йому збитків не підтверджені жодними доказами.

Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставними аргументи апелянта про те, що місцевим господарським судом не розглянуто питання про зустрічне забезпечення.

По перше, матеріали справи не містять доказів про те, що такі вимоги ставились відповідачем. По друге, позивач - ліквідатор діє від імені боржника, який перебуває у банкрутстві, та його кредиторів, які вже мають вимоги до боржника у вигляді невиконаних боржником зобов`язань.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий та недовготривалий характер, оскільки відповідно до вимог процесуального закону строк розгляду позовних вимог складає 90 днів (60 днів підготовче провадження та 30 днів розгляд справи по суті).

В судовому засіданні 19.03.2025 після судових дебатів апеляційним господарським судом оголошено, що скорочений текст постанови буде оголошений 20.03.2025 об 11 годині.

У зв`язку з тим, що сторони не прибули до суду 20.03.2025, скорочений текст постанови апеляційного господарського суду не оголошувався.

Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому відсутні правові підстави для її задоволення.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області у даній справі постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції під час апеляційного провадження не установлено.

З огляду на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта зі сплати судового збору, сплаченого за звернення зі скаргою, покладаються на заявника апеляційної скарги відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 статті 275, ст. ст. 276, 282- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2681/24 (922/4506/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

    Повна постанова складена 24.03.2025.

Головуючий суддя                                                                     П.В. Тихий

Суддя                                                                                           Н.В. Гребенюк  

Суддя                                                                                           І.А. Шутенко