дата документу :          

Справа № 1-370/2011р.

В И Р О К

Іменем України

17 листопада 2011р.  Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

    головуючого                                судді       Мельника О.О.

    при секретарі                                               Швачко О.О.

    за участю  прокурора                                  Мойсієнко О.В.  

    захисника                                                     ОСОБА_1

    представника потерпілої                            ОСОБА_2

   представника цивільного відповідача       ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_4, 21 березня 1952р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, невійськовозобов”язанного, працюючого водієм Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старинська птахофабрика”, раніше не судимого,

за ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  Підсудний ОСОБА_4, 09.03.2011р., близько 20-30г., керуючи автобусом „ПАЗ 4234”, державний номер НОМЕР_1, що належить СГ ТОВ „Старинська птахофабрика”(далі ТОВ) та рухаючись заднім ходом під час розвороту на проїзній частині провул. Заводського поблизу від будинку № 13 в с.Старому Бориспільського району, грубо порушуючи п.2.3”б” Правил дорожнього руху України, за яким для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни і не відволікатись від керування транспортним засобом у дорозі та п.10.9 ПДР, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху і для забезпечення безпеки у разі потреби повинен звернутись за допомогою до інших осіб, проявив неуважність, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого створив загрозу життю і здоров”ю громадянина та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5М, від чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в  момент спричинення у вигляді множинних переломів ребер зліва, розриву лівої легені, печінки, двобічних переломів кісток тазу, поширених заочеревенних крововиливів та клітковин малого тазу, поширених контурних синців та садна лівого плеча та обох ніг, садна передньої поверхні грудної клітини та нижньої частини живота, закритого перелому обох кісток лівої гомілки і від яких настала смерть ОСОБА_5

     В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та пояснив, що в той день відповідно до маршрутного листа розвозив на вищевказаному автобусі працівників фабрики після роботи до автобусних зупинок. Коли ОСОБА_5 залишився один в салоні автобуса, він вирішив завезти його прямого додому до останнього, оскільки той був в нетверезому стані. Під”їхавши, близько 19-30 год. до будинку загиблого, останній вийшов, а він розвернув автобус та зупинився, щоб подивитись чи він нічого та нікого не зачепив. При цьому ОСОБА_5 він ніде не бачив, як не бачив інших будь-яких слідів ДТП. Та хвилин через 5 поїхав. Визнає, що міг здійснити наїзд на загиблого та не помітити цього.   

     Крім особистого визнання, вина підсудного в скоєні злочину, підтверджується даними протоколу огляду місця події з схемою та фотоілюстраціями, за яким оглянута вищевказана ділянка дороги де виявлено ознаки ДТП (а.с.12-19), даними протоколу огляду вищевказаного автобуса(а.с.20-25), даними протоколу огляду місця події, відповідно до якого оглянутий будинок по місцю проживання ОСОБА_5 де виявлено труп останнього (а.с.26), даними копії свідоцтва про реєстрацію автобуса(а.с.37), даними подорожнього листа на вказаний автобус від 09.03.2011р.(а.с.39), даними акту судово - токсикологічного дослідження крові підсудного, в який спирти не виявлені(а.с.42), даними копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5М.(а.с.55), даними протоколу приєднання автобуса до справи в якості речового доказу(а.с.76), даними протоколу огляду місця події, відповідно до якого оглянуті та вилучені з лабораторії судово-медичної експертизи речі загиблого(а.с.79-85), даними постанови про приєднання вказаних речей до справи в якості речових доказів(а.с.86), даними протоколу огляду автобуса та вилученого, шляхом демонтажу, одного з коліс останнього(а.с.89-93), даними постанови про приєднання колеса до справи в якості речового доказу(а.с.94), даними висновку судово-медичної експертизи № 5/59 від 04.04.2011р. за яким у ОСОБА_5 виявлено вищевказані тілесні ушкодження, які могли утворитись при вищевказаних обставинах та від яких настала смерть останнього а в крові загиблого виявлено спирт, в концентрації, яка вказує на тяжке алкогольне отруєння.(а.с.98-100), даними висновку № 281 А від 21.04.2011р. за яким вищевказаний автобус перед ДТП знаходився в технічно справному стані(а.с.110-114), даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №87/К від 14.07.2011р. відповідно до якого вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок ДТП при повздовжньому переїзді тіла колесами транспортного засобу вантажного типу, в т.ч. можливо вищевказаним автобусом (а.с119-124), даними показів потерпілої, свідків.

      Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що письмовий текст позовної заяви підтверджує та просить позов задовольнити. В той вечір чоловік повинен був прийти близько 19-00 год., але не прийшов та на телефонні дзвінки не відповідав. О 20-30 год. вона почула біля двору гуркіт важкого автомобіля, а через деякий виявила на вулиці загиблого.

      Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що проживає по сусідству з сім”єю загиблого. Після 20-00 год., коли її чоловік свідок ОСОБА_8 приїхав з роботи, почула звук транспортного засобу на вулиці. Коли виходила на веранду бачила як неподалік біля будинку потерпілої стоїть автобус, що розвозить працівників. Автобус стояв хвилин 15 з виключеними фарами. Через 15 хвилин вона вийшла до криниці та виявила там загиблого ОСОБА_5, який лежав на дорозі, про що повідомили потерпілу. Автобуса вже не було. Звуку інших транспортних засобів в той період не чула.

      Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_7

      Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 09.03.11р. о 20-30 хв. він повертався додому з роботи та зупинився неподалік від провулку Заводського поговорити з товаришем. Коли помітив як з вказаного перевалку виїхав автобус, що належить птахофабриці та поїхав в сторону виїзду з села.

      Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_9               

      Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в той вечір, коли сталась ДТП, після 20-00 год. він підвіз свідка ОСОБА_8 додому до останнього. Неподалік від будинку, попереду стояв автобус з включеними задніми габаритними вогнями в сторону тупика. Звідти чув розмову людей. Пізніше йому подзвонив свідок та повідомив, що сталась ДТП.

     Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що в той вечір, о 21-00 год. поверталась додому з роботи коли з провулку, де проживає потерпіла виїхав автобус.               

     Представник цивільного відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що поховання здійснювалось за рахунок цивільного відповідача, а докази щодо понесення потерпілою витрат, не надані. Крім того, підсудний самоправно відхилився від маршруту, вслід чого відповідач не може нести відповідальність за наслідки вказаних дій.   

     Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, підсудний ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України.

     При призначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставину, що пом’якшує його відповідальність.

     Підсудний  скоїв тяжкий злочин.

     Однак, враховуючи, що він щиро розкаявся в скоєному, що є обставиною, яка пом’якшує його відповідальність, раніше не судимий, займається суспільно-корисною працею та позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, вживає заходи щодо відшкодування заподіяних ним збитків, та приймаючи до уваги похилий вік підсудного, суд вважає, що виправлення останнього, можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання, з іспитовим терміном, з застосуванням обмежень, передбачених ст.76 КК України.

       Крім того, враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, а також те, що підсудний усвідомив характер скоєного і робота водія є його засобом до існування, суд вважає, що підсудного не слід позбавляти права керування транспортними засобами.

        Оскільки, згідно ст.ст. 1166,1167,1201 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана, в т.ч. неправомірними діями, фізичній або юридичній особі, а також майну фізичної або юридичної особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини, а вина підсудного в скоєні даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої спричинена смерть ОСОБА_5 повністю доведена в ході судового слідства, що підтверджується вищенаведеними доказами по справі, а також даними письмових доказів про витрати потерпілої (а.с.62,63,65,66), цивільний позов потерпілої слід задовольнити частково, стягнувши з цивільного відповідача, як з особи, працівником якої є підсудний, та яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки на підставі ст. 1172 та 1187 ЦК України, на її користь 13 932 грн. 32 коп. витрат на поховання  та моральну шкоду, яка виразилась в моральних стражданнях, викликаних втратою близької людини, в порушенні, внаслідок цього, звичного способу життя та  необхідності докладання додаткових зусиль для його відновлення і яку суд оцінює в 100 000 грн.

  При цьому, суд критично, як безпідставні, суд оцінює покази представника цивільного відповідача щодо відсутності вини підприємства з підстав порушення підсудним обов’язків щодо дотримання маршруту, оскільки порушення маршруту може бути підставою для притягнення водія до дисциплінарної або адміністративної відповідальності та не впливає на наявність трудової угоди або на те, що підприємство перестає бути володільцем транспортного засобу.

     Підстави для стягнення на користь потерпілої середнього заробітку загиблого, щомісячно, а також витрат на придбання пам’ятника відсутні, оскільки відповідно до ст. 1200 ЦК України  шкода відшкодовується, в т.ч., іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, а потерпіла не є непрацездатною особою, а докази про понесення потерпілою витрат на придбання пам’ятника, не надано.  

     Речові докази по справі, на підставі ст.81 КПК України, автобус „ПАЗ” та колесо і номерний знак останнього, слід повернути цивільному відповідачу, а одежу загиблого, потерпілій.

     На підставі ст.91 КПК, судові витрати по справі у вигляді оплати проведення експертизи слід стягнути з підсудного.

Керуючись  ст.ст. 323,324 КПК України,

суд,

З А С У Д И В:

           ОСОБА_4 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити покарання в виді 4-х років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

           На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від основного покарання в виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим терміном 2 роки.

           На підставі ст.76 КК України, зобов’язати засудженого ОСОБА_4 періодично з’являтись в органи кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.   

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, залишити - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

           Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

           Стягнути з Сільського господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старинська птахофабрика” на користь ОСОБА_6  13932 грн. 32 коп. матеріальних збитків та 100 000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 113 932, 32 грн.  

          Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати у вигляді оплати проведення експертизи в сумі 1063 грн. 69  коп.

            Речові докази по справі: автобус “ПАЗ 4234” д/н НОМЕР_1, колесо від автобуса та державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути СГТОВ „Старинська птахофабрика”, а одежу ОСОБА_5, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів –повернути потерпілій ОСОБА_6

             Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 15 діб з дня оголошення.

                                                                Суддя                                 О.О. Мельник