Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-2947\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Тищук Н.О.
4 Доповідач Франко В. А.
РІШЕННЯ
Іменем України
09.11.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого : судді Гайсюка О.В
суддів : Франко В.А., Савченко С.О.
при секретарі Мирошніченко Д.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської митниці на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 вересня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кіровоградської митниці про повернення майна, зазначивши, що звертається в інтересах ОСОБА_2
В обгрунтуванння позову вказав, що автомобіль Опель Астра, д/н НОМЕР_1, яким він керував, був вилучений співробітниками ВДАІ з обслуговування м. Кіровограда, а в подальшому Кіровоградською митницею, як безпосередній об’єкт порушення митних правил і розміщений на склад митниці.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2011 року його було визнано винним у порушені митних правил передбачених ст.. 336 МК і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Таким чином після розгляду справи про порушення митних правил. автомобіль має бути повернуто володільцеві ОСОБА_2
Однак, у листі відповідачем було повідомлено, що автомобіль не може бути повернути ОСОБА_1, оскільки видана на його управління та розпорядження довіреність від 12.03.2010 року оформлена з порушенням чинного законодавства. Просив суд за таких підстав зобов’язати відповідача повернути автомобіль ОСОБА_2
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 вересня 2011 року позов було задоволено та зобов’язано Кіровоградську митницю повернути ОСОБА_2 автомобіль марки Опель Астра , 1992 року випуску.
Не погоджуючись з рішенням суду в своїй апеляційній скарзі скаржник Кіровоградська митниця просила рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, представника скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його представника, які погоджуються з рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно з законом, ухваливши його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і доказах, досліджених в судовому засіданні.
Постановлене рішення судом першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Так, задовольняючи позов ОСОБА_1, який пред’явив його в інтересах ОСОБА_2 суд першої інстанції дійшов висновку, що автомобіль марки Опель Астра, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_2, вилучений Кіровоградською митницею для вирішення справи про порушення митних правил, на підставі ст. 387 ЦК України, підлягає поверненню власнику ОСОБА_2, оскільки справа про порушення митних правил розглянута, а тому підстави для його подальшого збереження відповідачем відсутні.
Проте з таким з таким висновком суду погодитись не можна.
Встановлено, що автомобіль марки Опель Астра, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_2 був ввезений на територію України 02.09.2005 року ОСОБА_2 тимчасово під зобов’язання про зворотне вивезення за межі митної території України.
Проте в порушення законодавства вказаний автомобіль ОСОБА_2 не був вивезений за межі митної території України, а без належного оформлення та без дозволу митного органу України проданий ОСОБА_1, який користується ним не законно.
Вбачаєтьсяё що 12.03.2010 року ОСОБА_2 було видано довіреність на ім’я ОСОБА_1, якою останнього уповноважено водити, а також розпоряджатись вказаним вище автомобілем. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 та зареєстрована в реєстрі за № 213. (а.с.9).
28.01.2011 року Кіровоградською митницею відносно ОСОБА_1 було порушено справу про порушення митних правил за ст. 336 МК України.
Вище вказаний транспортний засіб було вилучено відповідно до протоколу вилучення предметів та документів у справі про порушення митних правил № 7/90100/1 від 02.02.2011 року і передано на склад Кіровоградської митниці.(а.с.35-42).
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2011 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил передбачених ст.. 336 МК України і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.(а.с.7).
Стаття 210 Митного кодексу України передбачає, що до закінчення строків тимчасового ввезення особа, яка надала зобов’язання про зворотне вивезення транспортного засобу, що перебуває у режимі тимчасового ввезення, повинна вивезти його згідно із зобов’язанням, наданим митним органам або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо такого транспортного засобу з додержанням вимог Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Виходячи із вимог вказаної норми митного законодавства України транспортний засіб може бути вивезений за межі митної території України або щодо нього може бути змінений митний режим особою, яка його ввезла в режимі тимчасового ввезення, тобто ОСОБА_2
Згідно зі ст.211 МК України у разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих вивів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»тимчасове ввезення транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків )зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів, якщо інше не передбачене цим Законом.
Відповідальність за невивезення за митний кордон України транспортних засобів, що були тимчасово ввезені на митну територію України під зобовязання про зворотне вивезення у строк, зазначений у зобовязанні про зворотне вивезення, установлюються Митним кодексом України.
Транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, тимчасово ввезені під зобовязання про зворотне вивезення, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.
Таким чином ОСОБА_2 зобовязаний вивезти автомобіль, оскільки він був тимчасово ввезений на митну територію України і не міг бути переданий у володіння або користування іншим особам.
В листі Кіровоградської митниці за № 10-1/01-23/1499 від 15.04.2011 року зазначено, що відповідно до Митного кодексу та Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Держмитслужби від 05.12.2003 року № 835, вилучений транспортний засіб може бути повернутий його власнику ( або довіреній особі) на підставі судового рішення та після проведення його митного оформлення і сплати плати за зберігання. При отриманні автомобіля також необхідно пред’явити оригінали документів на право власності.(а.с.43).
З пояснення ОСОБА_1 в апеляційній інстанції слідує, що вказаний автомобіль ОСОБА_1. придбав у ОСОБА_2 тільки на підставі вищезазначеної довіреності , на право водіння, розпорядження, а інших документів на право власності у нього не має.
Разом з тим, з ксерокопії довіреності, наданої ОСОБА_2 вбачається, що вона також видана і на ОСОБА_4
Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є право - відношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Представництво виникає на підставі договору.
Відповідно до ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах.
Тобто сама по собі довіреність надана ОСОБА_2 ОСОБА_5 не свідчить про договір купівлі продажу транспортного засобі і не може бути підставою для видачі автомобіля особі, якій вона видана, так як це не ґрунтується на законі.
Як вище вже зазначалось, вивезення транспортного засобу за межі митної території України передбачає інший порядок відповідно до законодавства.
Довіреність також не містить повноважень ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2 в судах та вчиняти від його імені усі процесуальні дії, як того передбачає ст.42,44 ЦПК України, що їх має вчиняти Смоленський (а.с.9).
Вбачається, суд першої інстанції під час розгляду справи повно з’ясував дійсні обставини справи, але не дав належної оцінки доказам, не правильно застосував норми матеріального права а тому ухвалив помилкове рішення.
Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303,307, 309,313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці про зобов’язання повернути безпідставно збережене майно - відмовити
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий-
Судді -