Справа  2-462/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2011 року  Сокирянський районний суд Чернівецької області

  в складі:

головуючого-судді:                               Побережної О.Д.

при секретарі:                                            Гладкій Г.П.

за участі: позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – орган опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визначення місця проживання дитини , -

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Посиється на те, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 11.04.2008 року. Сторони є батьками дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з вересня 2007 року зі згоди відповідачки проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та навчається в Старокостянтинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1. Однак, останнім часом відповідачка почала вимагати, щоб дочка проживала з нею, про що по телефону говорить дитині, яка з даного приводу хвилюється, нервує та переживає. Позивач звертався до відповідачки з приводу надання дозволу на реєстрацію дитини за місцем її фактичного проживання, однак вона відмовляється. Дитина має більшу прихильність до нього, позивач забезпечує її всім необхідним, виховує, а тому просить визначити місце проживання малолітньої дитини – ОСОБА_3 з батьком.

          У судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просять їх задовольнити. Крім того,  допитаний в якості свідка дав пояснення, що  з 1998 року перебував у шлюбі з позивачкою, однак з 2005 року вони почали проживати окремо, дитина залишилась проживати з відповідачкою. У вересні 2007 року він приїхав в м. Сокиряни, щоб провести дитину у школу, однак дочка йому сказала, що хоче жити з ним, тому він забрав дитину з собою в м. Старокостянтинів Хмельницької області. Вони проживають у квартирі його двоюрідного брата разом з мамою позивача, власного житла він не має, однак має постійне місце роботи. Його брат у зв’язку з навчанням проживаж в м. Києві. З вересня 2007 року відповідачка жодного разу не провідувала дитини, не надала ніякої матеріальної допомоги, окрім декількох продуктових посилок, періодично телефонує дочці, при цьому ображає дитину та погрожує. Він не чинить перешкод матері у спілкуванні з дочкою, однак вважає, що таке спілкування шкодить дитині.

          Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечуючи тим, що своєї згоди на зміну місця проживання дитини вона не давала і на даний час бажає, щоб дитина проживала з нею. Допитана в якості свідка дала наступні пояснення. Дитину вона не навідувала, оскільки не має коштів на проїзд, а також вона хворіє, періодично лікується у психіатричній лікарні, перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Причиною виникнення хвороби вважає ту обставину, що позивач її колись побив, однак з даного приводу вона нікуди не зверталася. У неї немає власного житла, вона проживає разом з матір’ю в її будинку, не має роботи або іншого стабільного доходу або заробітку, проживає за рахунок своєї матері. З дитиною вона майже кожного дня спілкується по телефону, при цьому не кричить та не ображає її.

          Представник органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради у судове засідання не з’явився, однак подав заяву про розгляд справи без присутності представника третьої особи та суду було надано письмовий висновок від 18.04.2011 року № 659-01 щодо розв’язання даного спору, в якому зазначено, шо на підставі результатів обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3, враховуючи результати обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, ставлення батька до виконання батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до батька, орган опіки та піклування не заперечує щодо проживання дитини з батьком.

           У судовому засіданні відповідно до положень ст. 171 СК України була заслухана думка дитини ОСОБА_3 щодо даного спору і дитина висловила своє бажання проживати з батьком, пояснюючи це наступним. З вересня  2007 року вона  проживає разом з батьком та бабкою у м. Старокостянтинів та навчається у школі. З мамою вона спілкується тільки по телефону, оскільки з часу її проживання у м. Старокостянтинів вона жодного разу до неї не приїжджала, хоча повідомляла її, що має намір до неї приїхати. Під час проживання з матір’ю, остання не варила їй їсти, сварила її. На даний час в телефонних розмовах вона кричить та обзиває її, запитує чому вона живе з батьком.

          Заслухавши пояснення сторін, допитаних в якості свідків, думку дитини, дослідивши письмові докази, надані сторонами, висновок органу опіки та піклування щодо даного спору,  судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 1998 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбу та згідно копії свідоцтва про народження серії І-МИ №095273, виданого 03.09.2001 року відділом РАГС Сокирянського РУЮ Чернівецької області, є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 2005 року вони перестали спільно проживати, а згодом шлюб між ними було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-МИ №021615, виданого 25.04.2008 року відділом РАЦС Путильського РУЮ Чернівецької області. Дитина залишилася проживати з матір’ю в м. Сокиряни. У вересні 2007 року позивач перевіз дитину до м. Старокостянтинів Хмельницької області, де вони разом з матір’ю позивача спільно проживають у належній його двоюрідному браті квартирі.

Позивач працює начальником групи ОЧ- начальником зміни військової частини № 1479 Державної прикордонної служби України, де отримує стабільну заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно.

Згідно пояснень позивачки, допитаної в якості свідка вона не має постійного місця роботи та стабільного доходу, проживає в будинку своєї матері та за її рахунок, хворіє Згідно акту обстеження умов проживання від 13.04.2011 року за місцем її проживання створено всі необхідні умови для навчання та виховання дитини. За місцем проживання вона характеризується позитивно.

Згідно положень ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої зазначеної статті орган оіпки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно ч.1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною другою зазначеної статі передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Таким чином, судом встановлено, що сторони у зв’язку з припиненням шлюбних відносин та розірвання шлюбу  проживають окремо, дитина з вересня 2007 року проживає разом з позивачем. Відповідачка не довела у відповідності до положень ч.1 ст. 60 ЦПК України, що на той час вона заперечувала щодо визначення місця проживання дитини з позивачем. Крім того, даючи пояснення визнала, що на той час вналідок свого захворювання не могла належним чином здійснювати догляд та виховання дитини. З часу зміни дитиною місця проживання відповідачка жодного разу не навідала її, мотивуючи хворобою та відсутністю коштів на проїзд,  спілкування здійснюється лише в телефонному режимі. На даний час вона не має власного доходу, проживає за рахунок своєї матері і належному матері житловому будинку, продовжує періодично хворіти. На час звернення позивача до суду, вона висловлювала свою незгоду щодо проживання дитини з батьком, однак з відповідним позовом до органу опіки та піклування або суду не зверталася.

Таким чином,  на підставі досліджених судом доказів у сукупності, враховуючи висновок органу опіки та піклування, думку дитини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Оскільки позивачем не заявлялась вимога щодо стягнення судових витрат понесених ним по справі з відповідача, дані витрати покладаються на нього.

На підставі ст.ст. 157, 161, 167 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини – задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, 15.08.2001 року нраодження, з її батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі через Сокирянський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: