Справа № 22-ц-3886/11 Головуючий у 1 інстанції: борейко С.В.
Категорія 20 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретарі: Мариняк О.І.,
з участю: представника відповідача - публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»Ребрика А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»Чупіля Романа Ростиславовича на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_5 про визнання недійсним іпотечного договору, -
встановила:
рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 06 квітня 2011 року вищевказаний позов задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір від 05 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №1569.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив представник публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі Банку) Чупіль Р.Р., просить його скасувати й ухвалити нове, яким у задоволені вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, висновок суду про те, що спірний договір був укладений під впливом тяжких для позивача обставин є помилковим.
Позивач та його представник повторно у судове засідання не з’явилися. Враховуючи їх повторну неявку колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, на підставі матеріалів справи, з урахуванням ст.ст.169, 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, заявлених у судді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивача районний суд виходив з того, що позивач під час укладення спірного договору перебував під впливом тяжких для нього обставин, а саме: фактичний тиск встановлених керівництвом АКІБ «УкрСиббанку»умов праці, який полягав 1) у виконанні місячного плану щодо видачі кредиту на певну суму, приблизно 300 тисяч доларів США, 2) виконання зобов’язань за двома власними кредитними договорами, 3) загроза втрати високооплачуваної роботи. Крім того, суд зазначив, що невигідні умови укладення спірного договору полягають в тому, що позивач виступив майновим поручителем за кредитні зобов’язання чужої для нього особи.
Але з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст.3, 6, 627 ЦК сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
З договору про надання споживчого кредиту №11356638000 від 05.06.2008 року слідує, що акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»(на даний час публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(далі Банк), в особі начальника відділення №108 цього Банку ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_5 був укладений кредитний договір відповідно до якого банк надав ОСОБА_5 кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті в сумі 340 000 доларів США (а.с.7-10).
В той же день між Банком ( в особі начальника відділення №108 ОСОБА_6, та ОСОБА_8 був укладений договір поруки №209436, відповідно до якого останній зобов’язався перед кредитором відповідати за невиконання позичальником ОСОБА_5 усіх її зобов’язань перед кредитором, що виникли з вищевказаного кредитного договору (а.с.11), та був укладений іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_5 як іпотекодавець передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме –житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0, 0600 га на забезпечення виконання укладеного нею кредитного договору(а.с.12-14).
05 червня 2008 року між Банком, в особі заступника начальника першого Львівського управління Західного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_9 та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, відповідно доя кого ОСОБА_6, як іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_2 яка належить на праві власності іпотекодавцю (а.с.1618).
Таким чином, з оспорюваного договору вбачається, що останній був укладений в один і той же день, що і основний договір –кредитний. З позовом про визнання недійсним іпотечного договору позивач звернувся 28 травня 2010 року (а.с.2).
Посилання суду на те, що невигідні умови укладення спірного договору полягають в тому, що позивач виступив майновим поручителем за кредитні зобов’язання чужої для нього людини є необґрунтованими, оскільки згідно зі ст.ст.3, 6, 627 ЦК сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Посилання апелянта та зазначення судом про те, що спірний договір був укладений під психологічним тиском суперечить правовій природі добровільності вчинення правочину під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.
Крім того, причинно-наслідкового зв’язку між названими позивачем тяжкою обставиною та вчиненим на вкрай невигідних умовах правочину немає причинного зв’язку, оскільки у випадку, коли вартість предмета іпотеки, що надала ОСОБА_5 (жилий будинок, земля) не забезпечувала в повному обсязі виконання її грошових зобов’язань за кредитним договором, який надав сам позивач, діючи від імені банку, позивач міг зменшити суму кредиту або вимагати в іпотекодавця додаткове майно на забезпечення виконання кредиту.
У зв’язку з цим, висновок суду про те, що позивач був вимушений укласти іпотечний договір внаслідок тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах за зазначених обставин є помилковим. Тому рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позові.
Згідно ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст. 307, п.2 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»Чупіля Романа Ростиславовича задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 квітня 2011 року скасувати й ухвалити нове, яким у задоволені позову ОСОБА_6 про визнання недійсним іпотечного договору від 05 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк», відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.