Справа №  2-а-8249/11

ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                            

24.11.2011 року                                                                                 м.Суми          

Ковпаківський районний суд м.Суми в складі: головуючого – судді Катрич О.М. при секретарі – Строколіс В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,-

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що він з 31 грудня 2010 року отримує пенсію у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». При обчисленні пенсії відповідач порушив його конституційні права, ст. 43 вказаного закону, оскільки у ньому не встановлений порядок визначення грошового забезпечення за останньою штатною посадою і не визначає, що пенсія призначається з грошового забезпечення за останній місяць перед звільненням, відповідач при призначенні пенсії керувався п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393. Проте, не погоджується з такою позицією управління, так як  закони мають перевагу над іншими нормативними актами, а у даному випадку в ст.. 43 Закону прямо вказано, що «пенсія повинна бути обчислена з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням….»,  не відсилаючи до інших  правових актів,  а тому просить  визнати дії відповідача неправомірними щодо призначення та невиплаті пенсії та зобов»язати управління здійснити перерахунок та виплату щомісячно  пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи положення ч.3 ст. 43   Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». в редакції від 04.04.2006 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.               

Представник відповідача –ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вважаючи, що позивач неправильно трактує положення чинного законодавства ,яке регулює механізм призначення пенсії.  Вказує, що головне управління при призначенні позивачу пенсії керувалося нормами ч.3 ст. 43 Закону № 2262  ,яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в редакції Закону України № 1769 від 15.06.2004 року.  Так згідно цієї статті розмір пенсії обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим  званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, в розмірах встановлених законодавством.  Закон № 2262 не встановлює механізму обчислення пенсії, а ч.3 ст. 43 цього закону сама по собі не встановлює порядок визначення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають враховуватися при обчисленні пенсії.  Нормативним актом, що регулює такий механізм є постанова КМУ від 17.07.1992 року № 393 « Про порядок обчислення вислуги років призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу…», згідно п. 7 встановлено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед  звільненням.  Вказує, що пенсія позивачу була призначена відповідно до грошового атестату та протоколу про призначення пенсії , надані управлінням СБУ в Сумській області, з якими останній був ознайомлений. Просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

.

Суд, заслухавши сторін по справі,  перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

           Судом встановлено, що  підполковник юстиції ОСОБА_1 наказом  від 29 грудня 2010 року № 401-ос був звільнений з військової служби органів Служби безпеки України в запас СБУ України (за віком)  (а.с.7)   Відповідно до розрахунку вислугу років на пенсію, а саме  грошового атестату № 013117 та  протоколу за пенсійною справою -НОМЕР_1 (СБУ) від 31.12.2010 року ОСОБА_1 має наступне пенсійне забезпечення для обчислення пенсії:  посадовий оклад- 1300 грн., оклад за військове звання- 130 грн., процентна надбавка  за вислугу років 40%- 572 грн., середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч.  надбавка  за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 85%, надбавка за інформаційне-аналітичне забезпечення 50%, премія 10%, а всього 4362 грн. 30 коп. Основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення у розмірі  3 489 грн. 84 коп. Також, з таблиці відповідача вбачається середній розмір щомісячних додаткових витрат грошового забезпечення та премій , які враховуються  під час обчислення  пенсії ОСОБА_3 і становить 2 360 грн. 30 коп.  (а.с. 11,23, 22)  Станом на 30 листопада 2010 року  загальна вислуга складає 30 років 00 місяців 03 дні.  Який період часу ОСОБА_1 займав останню посаду старшого слідчого в особливо важливих справах СВ СБУ у Сумській області суду не представилося за можливе встановити , така інформація в довідках управління СБУ у Сумській області відсутня.

Відповідно до  ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року (оскільки зміни, внесені підпунктом 4 пункту 29 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний  бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Рішенням Конституційного Суду України  від 22  травня 2008 року №10-рп/2008  визнано такими, що не відповідають   Конституції   України   (є   неконституційними), пенсії  особам  офіцерського прапорщикам і  мічманам,   військовослужбовцям   надстрокової  служби   та   військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.  

Саме така редакція частини 3 статті 43 зазначеного Закону діяла як на день звільнення  позивача  зі служби – 29 грудня 2010 року, так і на день подання заяви про призначення йому пенсії - 31. 12.2010 року.

У відповідності з абз. 3 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам,   мічманам,   військовослужбовцям   надстрокової   служби  військової служби за  контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»  від 17 липня 1992 року №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед  звільненням.   Середня   сума   щомісячних   додаткових   видів   грошового   забезпечення   та премії  визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що закони України мають вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконними нормативними актами, у тому числі й у порівнянні  з постановами Уряду. Однак це зовсім не значить, що постанови Уряду, які прийняті в межах компетенції  можна не враховувати при призначенні пенсій особам, які звільнені з військової служби.

Згідно зі ст. 1' Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби  та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової  служби та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та інших   нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Таким нормативно-правовим  актом і є названа вище постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393. Ця постанова не суперечить Закону, а доповнює його, оскільки у Законі немає детального унормування  всього обсягу правовідносин, які виникають при призначенні, перерахунку, виплаті пенсій. Тому, суд вважає правомірними дії посадовців Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській  області, які при призначенні пенсії ОСОБА_1,  виходили як з вимог ч. 3 ст. 43 вказаного Закону, так і  з вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Слова у ч. 3 ст. 43 вказаного Закону «обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням» зовсім не означають, що беруться до уваги виплати тільки за останній місяць служби пенсіонера. Ці слова знайшли своє більш детальне упорядкування в постанові Уряду від 17 липня 1992 року № 393 ,яка є діючою , неконституційною не визнавалася і обгрунтовано врахована працівниками пенсійного Фонду при призначенні пенсії  ОСОБА_1В

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби  та деяких інших осіб» , постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ :

                         У задоволенні позову ОСОБА_1   відмовити за безпідставністю.

            Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми шляхом подачі скарги в  десятиденний строк з її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              О.М.  Катрич