Справа № 22ц-3497/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Гриньовій А.М.
за участю: представників: квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького Попика Л.А., військового прокурора Хмельницького гарнізону, прокурора Хмельницької області Завістовського Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3497 за апеляційною скаргою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2011 року у справі за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2, управління Держкомзему у м. Старокостянтинові, Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»про визнання недійсним рішення сесії Старокостянтинівської міської ради та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що проведеною перевіркою достовірності обліку земель Міністерства оборони України у квартирно-експлуатаційному відділі м. Хмельницького встановлено, що земельна ділянка загальною площею 22 600 кв. АДРЕСА_1, була надана для постійного користування Хмельницькій КЕЧ району (в подальшому –КЕВ м. Хмельницького) в складі земель оборони, загальною площею 408 га згідно рішення райвиконкому Старокостянтинівської районної ради №109 від 10 червня 1980 року, що підтверджується державним актом на право користування землею серії Б №041671. На зазначеній земельній ділянці розташовувалось нерухоме майно гарнізонного банно-прального комплексу, прибудинкова та прилегла територія, що були надані для постійного користування військовій частині А2502.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Завадська О.П. Справа № 22ц-3497
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 57
Внаслідок реформування Збройних Сил України відпала потреба у використанні цих приміщень, тому будівлі та прибудинкова територія були передані під охорону військовій частині А2502. За клопотанням Старокостянтинівської міської ради Міністр оборони України своєю Директивою №Д-27 від 27 квітня 2006 року дозволив безоплатну передачу вказаного нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади м. Старокостянтинова. Згоду на відчуження зазначеної земельної ділянки військового містечка №9 ні Міністр оборони України, ні його заступники не давали. Рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради від 15 вересня 2006 року №17 припинено право користування і вилучено у Міністерства оборони України в особі КЕВ м. Хмельницького та залишено у віданні міської ради, як землі житлової забудови, земельну ділянку площею 21 155 кв. м. Рішенням виконавчого комітету міськради м. Старокостянтинова від 31 жовтня 2007 року №19 земельна ділянка площею 1 000 кв. м., що розташована по провулку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 7 грудня 2007 року, на підставі п. 8 рішення №19 20-ї сесії міської ради м. Старокостянтинова від 31 жовтня 2008 року управлінням земельних ресурсів у м. Старокостянтинові ОСОБА_2 було видано Державний акт серії ЯД №005879 на право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку. Вказана земельна ділянка є складовою частиною спірної земельної ділянки загальною площею 22 600 кв. м., незаконність вилучення якої встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
У зв’язку з цим прокурор просив суд визнати недійсним пункт 8 рішення №19 20 сесії Старокостянтинівської міської ради від 31 жовтня 2007 року щодо надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1 000 кв. м., розташованої АДРЕСА_1, скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №005879, виданого 07.12.2007 року управлінням земельних ресурсів м. Старокостянтинова ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. за тією ж адресою.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 9 вересня 2011 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено управління Держкомзему у м. Старокостянтинові та Хмельницьку регіональну філію ДП «Центр Державного земельного кадастру».
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 8 рішення 20 сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 31 жовтня 2007 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 1 000 кв. м., що розташована АДРЕСА_1 Хмельницької області. Скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №005879, виданий Старокостянтинівською міською радою 7 грудня 2007 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради №19 п. 8 від 31 жовтня 2007 року на ім’я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована по провулку АДРЕСА_1
Не погоджуючись з цим рішенням, Старокостянтинівська міська рада звернулась до апеляційного суду Хмельницької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Вважає рішення місцевого суду постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню.
Посилається на те, що на момент передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність фізичній особі рішення 6-ї сесії міської ради від 15 вересня 2006 року №17 п.2 було законним, чинним, ніким не опротестоване і не скасоване, тобто міська рада діяла в межах чинного законодавства України, а ОСОБА_2, якому передано земельну ділянку, є добросовісним набувачем земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення представників квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького та військового прокурора Хмельницького гарнізону, прокурора Хмельницької області у заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням 6 сесії Старокостянтинівської міської ради №17 п.2 від 15 вересня 2006 року (а.с. 19) припинено право користування та вилучено у Міністерства оборони України (КЕВ м. Хмельницького) земельну ділянку площею 22 600 кв. м. (колишнє військове містечко №9), що розташована по АДРЕСА_1 та залишено вилучену земельну ділянку у віданні міської ради як землі житлової та громадської забудови.
В подальшому вилучену земельну ділянку (за винятком території, яка знаходиться під нерухомим майном банно-прального комплексу, та території, яка необхідна для його обслуговування), площа якої склала 2,044 га (20440 кв. м.), рішенням 13 сесії Старокостянтинівської міської ради №24 від 14 лютого 2007 року було віднесено до земель житлової та громадської забудови та присвоєно адресу АДРЕСА_1
14 лютого 2007 року ОСОБА_2 надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження для розташування будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 (а.с. 82), а 13 квітня 2007 року йому надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1 000 кв. м. за тією ж адресою для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с. 81).
Рішенням 20 сесії Старокостянтинівської міської ради №19 п.8 від 31 жовтня 2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безкоштовно передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 000 кв. м. для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с. 20). На підставі даного рішення сесії міської ради ОСОБА_2 7 грудня 2007 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №005879 (а.с. 21).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2009 року (а.с. 5-7), яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року (а.с. 8-13), визнано недійсним рішення 6 сесії Старокостянтинівської міської ради №17 п.2 від 15 вересня 2006 року про вилучення земельної ділянки площею 22600 кв. м. та підтверджено, що КЕВ м. Хмельницького є належним землекористувачем земельної ділянки площею 22 600 кв. м. по АДРЕСА_1 згідно Державного акта на право користування землею серії Б №041671, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №109 від 10 червня 1980 року (а.с. 55).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що Старокостянтинівська міська рада не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності та передавати їх у приватну власність громадян, оскільки згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»від 21 травня 1997 року сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Зокрема, до їх повноважень належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. Крім того, виходячи з положень глав 14 та 15 розділу III Земельного кодексу України право володіти та користуватись земельними ділянками мають лише їх власники та землекористувачі, а розпоряджатись –лише їх власники. З наведеного свідчить, що відповідач - міська рада –вийшла за межі своїх повноважень.
Так, відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони»від 27.11.2003 року №1345-IV землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Зі змісту ст. 84 того ж кодексу випливає, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Землі оборони також належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.
Відповідно до абз. 3, 5 постанови ВР УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР»від 18 грудня 1990 року і згідно п. 6 «Перехідних положень»ЗК України на час виникнення спірних правовідносин КЕВ м. Хмельницького зберіг право постійного користування земельною ділянкою площею 22 600 кв. м. по вул. Стельмаха у м. Старокостянтинові.
Спірна земельна ділянка віднесена до земель оборони і на ній не зведені об’єкти соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Отже, вона перебуває у державній власності.
У Законі України «Про місцеве самоврядування»від 21 травня 1997 року (ст. 25) зазначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Серед їх повноважень є розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. З положень цього закону виходить, що Старокостянтинівська міська рада не мала права розпоряджатись земельною ділянкою, постійним користувачем якої була та є на даний час КЕВ м. Хмельницького, та передавати її у власність громадянину ОСОБА_2
За таких обставин, висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, про те, що Старокостянтинівська міська рада не мала права розпоряджатись земельною ділянкою, постійним користувачем якої була та є на даний час КЕВ м. Хмельницького, та передавати її у власність громадянину ОСОБА_2, ґрунтується на матеріалах справи, і рішення суду є обґрунтованим.
Всупереч посилання апелянта, що на момент передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність фізичній особі, п.2 рішення 6-ї сесії міської ради від 15 вересня 2006 року №17 був законним, чинним, ніким не опротестованим і не скасованим, тобто міська рада діяла в межах чинного законодавства України, є необґрунтованим.
Прийнявши рішення про вилучення земель оборони у Міністерства оборони України, Старокостянтинівська міська рада перевищила свої повноваження, тобто вчинила дії всупереч вимогам закону. Таким чином, це рішення є незаконним незважаючи на те, що воно ніким не опротестоване і не скасоване.
Щодо аргументу апелянта про те, що ОСОБА_2, якому передано земельну ділянку, є добросовісним набувачем земельної ділянки, то воно не є предметом зазначеного спору.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський