Справа № 1-87/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2007 року.                                                                                                      м.  Острог.

Острозький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Назарука В.А.

при секретарі Черемновій О.В. з участю

прокурора Ковальчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Плоска Острозького району Рівненської області,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  одруженого,  працюючого керуючим відділком ТзОВ " Захід Агро ",  проживаючого в АДРЕСА_1,  не судимого

у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст. 191 КК України

встановив:

ОСОБА_1, являючись засновником та керівником сільськогосподарського приватного підприємства ім. Ватутіна, що в с Садки Острозького району Рівненської області та будучи службовою особою,  постійно виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки,  тобто функції по здійсненню керівництва трудовим колективом та розпорядженню майном,  вчинив привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем при наступних обставинах.

12 лютого 2002 року ОСОБА_1 згідно актів приймання-передачі отримав від уповноваженої особи співвласників КСП ім. . Ватутіна ОСОБА_2  на зберігання майно,  належне співвласникам - будівлю свинарника,  яка входить до свинокомплексу і розташована в с Садки Острозького району і протягом 2003-2005 років умисно,  з корисливих мотивів використав своє службове становище і без згоди співвласників майна реалізував будівельні матеріали від розібраної будівлі свинарника,  а саме: 42 бетонних плити загальною вартістю 5004 гривні,  з урахуванням податку на додану вартість 834 грн. і отримані від реалізації будівельних матеріалів кошти в сумі 4170 грн. використав на потреби належного йому приватного господарства СПП ім. . Ватутіна,  що призвело до заниження вартості майна,  яке підлягало паюванню між: його співвласниками на суму 4170 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст. 191 КК України винним себе визнав повністю. При цьому він показав,  що з 1983 року працював головою колгоспу ім.  Ватутіна Острозького району,  а в подальшому головою правління КСП ім.  Ватутіна Острозького району. В 2000 році згідно акту розподілу майно КСП ім.  Ватутіна Острозького району відповідно до кількості співвласників було пропорційно передано в новостворені підприємства - СВК " Сіянцівське " та СПП ім.  Ватутіна в оренду. Останнє підприємство було створено ним і він був його власником та керівником.  Головою спостережної ради та уповноваженою особою від співвласників ОСОБА_2  було передано йому в 2002 році майно співвласників КСП ім.  Ватутіна,  в тому числі і свинокомплекс в складі якого був свинарник. Починаючи з 25 липня 2003 року і по 30 листопада 2005 року ним було дано вказівку на реалізацію 42 бетонних плит загальною вартістю 5004 грн. Кошти,  отримані від їх реалізації були оприбутковані в належному йому підприємстві та використані в ньому ж. На даний час,  під час проведення ревізії зазначені збитки співвласникам ним відшкодовано

У вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаюється і просить суворо не карати.

2

В зв'язку з тим,  що фактичні обставини справи ніким не оспорюються,  за згодою учасників судового розгляду дослідження доказів щодо цих обставин визнано недоцільним.

За таких обставин суд прийшов до висновку,  що дії ОСОБА_1. слід кваліфікувати по ч. 2  ст. 191 КК України,  тобто привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те,  що відповідно до  ст. 12 КК України злочин,  передбачений ч. 2  ст. 191 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості.

Беручи до уваги особу підсудного,  суд враховує,  що ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно,  відповідно до  ст. 89 КК України є таким,  що не має судимості,  має на утриманні члена сім'ї похилого віку.

Відповідно до  ст. 66 КК України як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття підсудного,  активне сприяння ним розкриттю злочину та відшкодування збитків. Окрім цього,  суд враховує,  що обставин,  які обтяжують покарання ОСОБА_1. немає.

Крім цього,  суд враховує,  що на даний час ОСОБА_1 працює керівником відділком ТзОВ " Захід Агро ",  що не має відношення до СПП ім. Ватутіна,  а тому в разі позбавлення його права працювати на керівній посаді він буде позбавлений права на працю.

Таким чином,  існує декілька обставин,  які пом'якшують покарання,  істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та свідчать про позитивні дані щодо особи підсудного,  а тому дають можливість прийти до висновку про доцільність призначення йому покарання на підставі  ст. 69 КК України,  перейшовши до іншого,  більш м'якого виду основного покарання та не призначати йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю,  яке передбачене санкцією ч. 2 от. 191 КК України.

Керуючись  ст. ст. 323,  324 КПК України,  суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст. 191 КК України та призначити йому покарання з застосуванням  ст. 69 КК України у виді штрафу розміром сімсот шістдесят п'ять гривень без позбавлення права обіймати посади,  пов'язані з керівництвом підприємством,  установою,  організацією.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.