Справа № 2а-10594
2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2011 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Кулєшової О.І., при секретарі – Самохваловій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом Кримського Республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (далі по тексту – КРВП «Кримтролейбус») до виконавчого комітету Масандрівської селищної ради про скасування рушення ,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, в якому просить суд скасувати рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 369 від 30 липня 2008 року «Про демонтаж рекламних об’єктів, самовільно встановлених на розтяжних тросах та опорах тролейбусної лінії КРВП „Кримтролейбус”». Позов мотивовано тим, що рекламні конструкції розташовані на контактній сеті підприємства, яка в свою чергу відноситься до споруд підприємства та відповідно до Закону України «Про рекламу» відноситься не до зовнішньої реклами, а до реклами на транспорті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 лютого 2007 року за вих. № 02-6/271 виконавчий комітет Масандрівської селищної ради направив звернення генеральному директору КРВП «Кримтролейбус», в якому була акцентована увага про необхідність отримання дозволу органу місцевого самоврядування на розташування реклами на опорах та розтяжках несучих проводів тролейбусної лінії на території Масандрівської селищної ради на ділянці між 726 км і 733 км автомобільної дороги М-18 (Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта), та сплачувати до місцевого бюджету місцевий податок з реклами. Також звернення містить прохання направити до адреси виконавчого комітету Масандрівської селищної ради перелік рекламних компаній, рекламоносії яких розташовані на території Масандрівської селищної ради (а.с. 63).
19 лютого 2007 року за вих. № 263/01-20/13 генеральним директором КРВП «Кримтролейбус» на адресу виконавчого комітету Масандрівської селищної ради було повідомлено, що банери, розміщені на опорах тролейбусних ліній і електропередач відносяться не до зовнішньої реклами, а до реклами на транспорті, крім того, орган місцевого самоврядування не уповноважений здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, в зв’язку з чим вони вважають, що прохання припинити рекламну діяльність на території м. Ялта й смт. Масандра до одержання дозволу на розміщення рекламоносіїв необґрунтовано й суперечить чинному законодавству (а.с. 64).
Після цього, розглянувши подання Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Ялти і автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АРК (вих. № 11/18/1471 від 18 лютого 2008 року), приймаючи до уваги роз’яснення Міністерства юстиції України (вих. № 19-14-334 від 07 липня 2006 року, в зв’язку з відсутністю дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради було прийнято рішення № 369 від 30 липня 2008 року «Про демонтування рекламних об’єктів, самовільно встановлених на розтяжних тросах та опорах тролейбусної лінії КРВП «Кримтролейбус», яким зобов’язано позивача демонтувати самовільно встановлені на розтяжних тросах та опорах тролейбусної лінії рекламні конструкції (типів «тролл» і «борд»), розташовані в населених пунктах Масандрівської селищної територіальної громади, на ділянці автомобільної дороги М-18 (Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта), з посиланням на п. 48 Правил розміщення зовнішньої реклами на території Масандрівської селищної ради, частину першу статті 16 Закону України «Про рекламу», статтю 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с. 9).
Судом також встановлено, що контактна тролейбусна мережа довжиною 671,3 км знаходиться на балансі КРВП «Кримтролейбус», що підтверджується бухгалтерською довідкою (а.с. 20).
На контактній мережі КРВП «Кримтролейбус» в межах території Масандрівської селищної територіальної громади позивачем було розміщено два типу спеціальних рекламних конструкцій, на яких розповсюджувалась інформація, розміщення якої в розумінні ст. 1 Закону України «Про рекламу» є рекламою, що представниками сторін не заперечувалось в судовому засіданні та підтверджується дослідженими судом матеріалами справи.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження виконавчого комітету Масандрівської селищної ради щодо надання дозволу на розміщення реклами встановлені ст. 30 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Законом України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03липня 1996 року зазначено, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рекламу» розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспорт», транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи. У загальнодержавній власності можуть також перебувати транспортні засоби, споруди, устаткування транспорту, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями інших міністерств і відомств (відомчий транспорт). Транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту та дорожнього господарства, закріплені за підприємствами, установами та організаціями місцевих Рад народних депутатів, належать до комунальної власності. Транспортні засоби, споруди, устаткування транспорту можуть перебувати у власності підприємств, об'єднань, установ, організацій і громадян.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про транспорт», єдину транспортну систему України становить, зокрема, транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен).
Статтею 34 Закону України «Про транспорт» встановлено, що до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» № 1914-IV від 29 червня 2004 року, міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів;
об'єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг.
Пунктом 2.7.3.1.3 Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10 грудня 1996 року № 103, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 березня 1997 року за № 66/1870, встановлено, що контактна мережа трамвая та тролейбуса складається з таких основних елементів: опор; підтримуючих тросових систем (дротових або сталевих канатів) та кронштейнів; підвісної арматури спеціальних частин; контактних та підсилювальних проводів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, визначено, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін. Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та ін.
В пункті 2 зазначеного Державного класифікатора міститься класифікація будівель та споруд, зокрема, клас 2214 «Магістральні лінії електропередач», який включає трансформаторні станції, підстанції, опори.
З урахуванням зазначених вище положень, суд проходить до висновку, що контактна тролейбусна мережа відноситься до споруд підприємства транспорту загального користування, у зв’язку з чим розміщення на ній рекламних конструкцій є рекламою на транспорті, а не зовнішньою рекламою та не потребує отримання дозволу виконавчого комітету на її розміщення.
Частиною 3 статті 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму зазначених критеріїв, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, з’ясувавши всі обставини та докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято в порушення в вимог діючого законодавства та підлягає скасуванню.
Згідно із положеннями ст. 94 КАС України судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3,40 гривень підлягають стягненню з місцевого бюджету м. Ялта на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1, 16, 18 Закону України «Про рекламу», ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 9, 21, 34 Закону України «Про транспорт», Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса, Державним класифікатором будівель та споруд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Кримського Республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» задовольнити.
Скасувати рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 369 від 30 липня 2008 року «Про демонтаж рекламних об’єктів, самовільно встановлених на розтяжних тросах та опорах тролейбусної лінії КРВП „Кримтролейбус”».
Стягнути з місцевого бюджету м. Ялта на користь Кримського Республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» судові витрати по справі у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя: