Справа № 2-3679/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р.

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий                     суддя  Бабаков В.П.,

при секретарі           Чопик М.В.,

за участю позивачки, представника позивачки, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

20.04.2006 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення суми авансу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2005 року між позивачкою та відповідачем було укладено письмову угоду згідно якої відповідач зобов’язався продати а позивачка зобов’язалася купити в строк до 16 вересня 2005 року квартири АДРЕСА_1. 22 серпня 2005 року позивачка передала ввідповідачеві в рахунок оплати вартості квартири 50500 грн., що еквівалентно 10000 доларів США на день укладення угоди. В подальшому 16 вересня 2005 року та 18 вересня 2005 року позивачка передала відповідачеві в рахунок оплати вартості квартири 2525 грн. що еквівалентно 500 доларів США на день угоди та 7575 грн., що еквівалентно 1500 доларів США на день угоди. Однак дотепер відповідач не виконав умови угоди, тому позивачка просить суд стягнути з відповідача вказану суму авансу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних згідно ст.. 625 ЦК України, а також моральну шкоду яку позивачка оцінює в 4000 доларів США.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Представник позивачки позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача позов визнала частково, заперечувала проти стягнення суми з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних а також відшкодування моральної шокди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно угоди про намір укласти Договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 22.08.2005 року, договору до цієї угоди від 22.08.2005 року, додатків до договору про збільшення суми переданої в рахунок вартості об’єкту нерухомості від 16.09.2005 року та 18.09.2005 року позивачка передала відповідачеві в рахунок оплати вартості квартири АДРЕСА_2 60600 грн.

З вказаних документів вбачається що вони не посвідчені нотаріально, як того вимагають ч.1 ст. 635 та ст. 657 ЦК України, а тому згідно ст. 220 ЦК України вказані угода та договір з додатками є недійсними (нікчемними).

З пояснень сторін вбачається, що основний договір купівлі-продажу спірної квартири не було укладено, оскільки у відповідача не було права власності на вказану квартиру.

Згідно ст.. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як що у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано моральної шкоди, вона підлягає відшкодуванню винною особою.

Такими чином з відповідача на користь позивачки слід стягнути 60600 грн. авансу.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України залежно від глибини душевних страждань позивачки, ступеня вини відповідача, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості. З урахуванням вищенаведеного суд вважає, за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, задовольнивши позов про відшкодування моральної шкоди частково.

Щодо стягнення суми авансу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних згідно ст.. 625 ЦК України, то в цій частині позову слід відмовити з наступних підстав.

Отримання авансу у зв’язку з наміром продати будинок і обов’язок, передбачений законом, повернути аванс у разі якщо угоду не буде укладено не є тим грошовим зобов’язанням за порушення якого настає відповідальність, яка встановлена ст. 625 ЦК України.

          З пояснень сторін, обставин справи видно, що відповідач не брав перед позивачкою грошового зобов’язання і не встановлював строки його виконання. Ч.2 ст. 625 ЦК України передбачає відповідальність саме за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно із ст. 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито»з відповідача на користь позивачки слід стягнути 606 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.625 ЦК, ст. 213-215 ЦПК, суд

В и р і ш и в :

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одноразово 60600 грн. суми авансу та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 606 грн. судових витрат. Всього 66206 грн.  

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя