КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-2900/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Василенко О.М.     

Суддя-доповідач:  Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2011 р.                                                                                                           м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Губської О.А.

             суддів                                                Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у                    Таращанському Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському Київської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулася до суду з позовом про визнання відмову відповідача в проведенні перерахунку та виплаті доплат до пенсії позивача, згідно ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірною; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та за шкоду заподіяну здоров’ю за 2010 рік.

          Постановою Таращанського районного суду Київської області від 07 березня 2011 року позов задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Таращанському Київської області провести з 21.08.2010 року перерахунок і виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі                ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          17.03.2011 року апелянт –Управління Пенсійного фонду України у Таращанському Київської області подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційну скаргу. З урахуванням того, що оскаржувана постанова отримана апелянтом 09.03.2011 року, то колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 07.03.2011 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

          Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

         Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

         З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та постійно проживає в с. Ківшовата, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

         У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:         а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

         Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

       Частини 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії працюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

        Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

        Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

        Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та               № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

         Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до          ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

       Також, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 р. по 20.08.2010 р. лише 21.02.2011 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли вона дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

       Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати  їй доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 21.08.2010 року з урахуванням раніше сплачених сум, а тому суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача.

       Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

       Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

       Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

     Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському Київської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області –без змін.

       Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

         Головуючий суддя                                                                                    Губська О.А.

        Суддя                                                                                                           Парінов А.Б.

        Суддя                                                                                                           Беспалов О.О.