Судове рішення #1909742
Справа №2"а"-49/2007 р

Справа №2"а"-49/2007 р.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

«24 » травня 2007 р.                                     Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого,  судді -                                   Демиденко Ю.Ю.

при секретарі -                                              Шворак Т.В.

за участю представників:

позивача                                                       ОСОБА_1.

відповідача                                                    Салій І.І.

 

Арсенюк А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі №3 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури  Дніпропетровської   області   про   захист  прав   порушених   бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

12.03.2007 р. ОСОБА_2. звернувся до суду з - позовом до Прокуратури Дніпропетровської області про захист прав порушених бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди в сумі 1500 грн.

В судовому засіданні представник позивачаОСОБА_1. позовні вимоги підтримав в обґрунтування вказує,  що ОСОБА_2. у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи за  ст.115 ч.2 КК України тримається під вартою в Криворізькому С.І. 08.06.2006 р. ОСОБА_2. звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про скоєння злочинів передбачених  ст. ст.364, 366 КК України при розслідуванні кримінальної справи за його звинувачення,  де вказував,  що слідчий ОСОБА_3. незаконно відкрив пакети з речовими доказами. Листом №19-р від 27.06.2006 р. Генеральна прокуратура України направила заяву до прокуратури Дніпропетровської області для перевірки та вжиття заходів реагування. Але ніякої відповіді з прокуратури Дніпропетровської області отримано не було,  повторне звернення 08.12.2006 р. також результатів не дало. Оскільки заява містить відомості про злочин,  то відповідач повинен був прийняти процесуальне рішення в порядку  ст. ст.94, 95, 97-99 КПК України,  неприйняття такого рішення є бездіяльністю,  яка порушує права ОСОБА_2. Просить зобов'язати відповідача прийняти процесуальне рішення по заяві ОСОБА_2. від 08.06.2006 р.,  та стягнути 1500 грн. моральної шкоди,  оскільки позивач по сфальшованим доказам притягається до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину,  перебуває під вартою тривалий час.

Представники Прокуратури Дніпропетровської області Салій І.І.,  та Арсенюк А.В. проти позовних вимог заперечували,  вказують,  що заява ОСОБА_2. 27.06.2006 р. була надіслана Генеральною прокуратурою до прокуратури Дніпропетровської області. 14.07.2006 р. ОСОБА_2. була надана відповідь вих.№09/3 p.,  згідно якої його заява була направлена до Апеляційного суду Дніпропетровської області,  оскільки кримінальна справа за його звинуваченням знаходилася в провадженні суду. Заява ОСОБА_2. обґрунтовано була направлена за належністю згідно  ст.97 ч.2,  п.3 КПК України. Ухвалою колегії Апеляційного суду від 18.08.2006 р. кримінальна справа була повернута для провадження додаткового розслідування,  в ухвалі були зазначені і факти перепакування пакетів з речовими доказами,  тобто доводи заявника були перевірені в ході судового розгляду справи.

Вислухавши представників сторін,  дослідивши письмові докази суд вважає,  що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

 

2

Судом встановлено поясненнями представників сторін,  заявою ОСОБА_2.,  листом Генеральної прокуратури України а.с. 1-3,  що 08.06.2006 р. позивач повідомив Генеральну прокуратуру України про злочин,  в заяві вказував про перепакування речових доказів по кримінальній справі за його звинуваченням з боку слідчого прокуратури ОСОБА_3. 27.06.2006 р. вказана заява була направлена до Прокуратури Дніпропетровської області.

Згідно  ст.95, 97 КПК України - прокурор слідчий,  орган дізнання,  або суддя зобов'язані приймати заяви про вчинені або підготовлювані злочини,  в тому числі і по справах,  які не підлягають їх віданню. По заяві необхідно прийняти одне з рішень передбачених ч.2  ст.97 КПК України: порушити або відмовити в порушенні кримінальної справи,  або направити заяву про злочин за належністю.

Як видно з копії листа від 14.07.2006 р. №09/Зр - прокуратура Дніпропетровської області направила заяву ОСОБА_2. до Апеляційного суду Дніпропетровської області,  про що повідомила ОСОБА_2.,  який перебуває під вартою в КСИ. Оскільки кримінальна справа на той час знаходилася в провадженні суду. У вказаному листі відповідач посилається на  ст.7 Закону України „Про звернення громадян",  та  ст.12 Закону України „Про прокуратуру". Вказані нормативні акти не мають відношення до заяви про скоєння злочину,  але по суті відповідач не бездіяв,  як посилається ОСОБА_2. в позові,  а застосував всі можливі на той час засоби для перевірки доводів заявника в ході судового розгляду - направив заяву за належністю відповідно до  ст..97 ч.2,  п.3 КПК України.

Як видно з штампа вхідної кореспонденції на листі від 14.07.2006 p.,  заява ОСОБА_2. 18.07.2006 р. була отримана Апеляційним судом Дніпропетровської області. В ході судового розгляду кримінальної справи,  перевірялися доводи заявника про перепакування пакетів з речовими доказами,  аналізувалися висновки експертиз,  досліджувалися речові докази,  опитувався слідчий ОСОБА_3.,  справа повернута для проведення додаткового розслідування,  що підтверджується ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.08.2006 р.

Таким чином відповідач обґрунтовано направив заяву про злочин за належністю,  оскільки не мав можливості провести перевірку по кримінальній справі,  яка не знаходилася в провадженні прокуратури. Як видно з суті заяви,  то для її перевірки необхідно було мати кримінальну справу з речовими доказами,  експертизами,  поясненнями понятих і ін. Оскільки заява ОСОБА_2. була перевірена в ході розгляду справи судом,  колегією суддів дано доручення в ході додаткового розслідування перевірити факт перепакування речових доказів,  то суд приходить до висновку,  що права позивача діями прокуратури не були обмежені і в задоволенні позову слід відмовити.

Відносно вимог про стягнення моральної шкоди,  то з правовідносин які виникли між сторонами,  відсутності порушень прав позивача,  обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди на відповідача не може бути покладений.

На підставі  ст.94, 95, 97 ч.2 п.3 КПК України, ст.12 Закону України „Про прокуратуру",  керуючись  ст. 11, 49, 51, 69, 71, 158-160 ч.1-3, 161-163, 167 КАС України,  суд -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні позову ОСОБА_2до Прокуратури Дніпропетровської області про захист прав порушених бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Сторони мають право оскаржити постанову подавши на протязі 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі з 29 червня 2007 року заяву про апеляційне оскарження постанови,  та протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація