Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-12368/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Дьомич Л.М.
99 Доповідач Белінська І. М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.10.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Белінській І.М.
суддів Савченко С.О.
Гайсюка О.В.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2010 року
в с т а н о в и л а :
15 червня 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначала, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що підвищення до пенсії у передбаченому законом розмірі їй не нараховувалося і не виплачувалося, просила зобов'язати відповідача нарахувати їй заборгованість по невиплаченому підвищенню до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2010 року позов задоволено.
Суд визнав неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді по недоплаті ОСОБА_3 підвищення пенсії, передбаченої до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з підвищенням пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням отриманих сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності 10 березня 2010 року. Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.
Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень зазначеного закону цей закон визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В зв'язку з цим, починаючи з 09.09.2010 року, справи даної категорії підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, як і до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-VI.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві і ухвалив рішення за нормами ЦПК після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 09.09.2010 року.
Зазначена обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5) і відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набула статусу дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивачки права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.
У 2007-2009 роках управлінням Пенсійного фонду їй не нараховувалися кошти, передбачені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.
Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа "Кечко проти України", рішення від 8 листопада 2005 року).
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки, виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії слід керуватися Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Враховуючи наведене, вимоги позивачки щодо проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.3, 205 ч.2, 207, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 "Про внесення змін до розділу ХП "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2010 року в частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді по недоплаті ОСОБА_3 підвищення пенсії, передбаченої до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з підвищенням пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням отриманих сум.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді по недоплаті ОСОБА_3 підвищення пенсії, передбаченої до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з підвищенням пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням отриманих сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді