Справа № 22ц-3545/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Лапко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3545 за апеляційною скаргою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2011 року у справі за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_1, управління Держкомзему у м. Старокостянтинові, Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»про визнання недійсним рішення сесії Старокостянтинівської міської ради та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що проведеною перевіркою достовірності обліку земель Міністерства оборони України у квартирно-експлуатаційному відділі м. Хмельницького встановлено, що земельна ділянка загальною площею 22 600 кв. АДРЕСА_1, була надана для постійного користування Хмельницькій КЕЧ району (в подальшому –КЕВ м. Хмельницького) в складі земель оборони, загальною площею 408 га згідно рішення райвиконкому Старокостянтинівської районної ради №109 від 10 червня 1980 року, що підтверджується державним актом на право користування землею серіії Б №041671. На зазначеній земельній ділянці розташовувалось нерухоме майно гарнізонного банно-прального комплексу, прибудинкова та прилегла територія, що були надані для постійного користування військовій частині А2502.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Цішковський В.А. Справа № 22ц-3545
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 57
Внаслідок реформування Збройних Сил України відпала потреба у використанні цих приміщень, тому будівлі та прибудинкова територія були передані під охорону військовій частині А2502. За клопотанням Старокостянтинівської міської ради Міністр оборони України своєю Директивою №Д-27 від 27 квітня 2006 року дозволив безоплатну передачу вказаного нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади м. Старокостянтинова. Згоду на відчуження зазначеної земельної ділянки військового містечка №9 ні Міністр оборони України, ні його заступники не давали. Рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради від 15 вересня 2006 року №17 безпідставно припинено право користування і вилучено у Міністерства оборони України в особі КЕВ м. Хмельницького та залишено у віданні міської ради, як землі житлової забудови, земельну ділянку площею 21 155 кв. м. Рішенням №9 39-ї сесії міськради від 30 жовтня 2009 року ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На вказану земельну ділянку управлінням Держкомзему у м. Старокостянтинові 31 травня 2010 року на підставі вище зазначеного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт серії АП №543100 на право власності. Вказана земельна ділянка є складовою частиною спірної земельної ділянки загальною площею 22 600 кв. м., незаконність вилучення якої встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
У зв’язку з цим просив суд визнати недійсним пункти 2-5, 5.1-5.7 рішення №9 39 сесії Старокостянтинівської міської ради від 30 жовтня 2009 року щодо надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 1 000 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АП № 543100, виданий ОСОБА_1 31 травня 2010 року управлінням Держкомзему у м. Старокостянтинові на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. за тією ж адресою.
В ході судового розгляду позивач –військовий прокурор Хмельницького гарнізону –уточнив позовні вимоги, просив суд визнати недійсним пункт 3 рішення 39-ї сесії Старокостянтинівської міської ради від 30 жовтня 2009 року №9, решту позовних вимог залишити без змін.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 вересня 2011 року, до участі у справі в якості співвідповідачів залучено управління Держкомзему у м. Старокостянтинові та Хмельницьку регіональну філію ДП «Центр Державного земельного кадастру».
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2011 року позов задоволено. Скасовано пункт 3 рішення 39 сесії Старокостянтинівської міської ради №9 від 30 жовтня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 1 000 кв. м., що розташовано по АДРЕСА_1 Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АП №543100, виданий 31 травня 2010 року на ім’я ОСОБА_1 на вище вказану земельну ділянку.
Не погоджуючись з цим рішенням, Старокостянтинівська міська рада звернулась до апеляційного суду Хмельницької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Вважає рішення місцевого суду постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню.
Посилається на те, що на момент передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність фізичній особі рішення 6-ї сесії міської ради від 15 вересня 2006 року №17 п.2 було законним, чинним, ніким не опротестоване та не скасоване, тобто міська рада діяла в межах чинного законодавства України, а ОСОБА_1, якій передано земельну ділянку, є добросовісним набувачем земельної ділянки.
В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 10 червня 1980 року №109 земельну ділянку площею 22 600 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 було надано у постійне користування Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницького, в складі земель оборони загальною площею 408,0 га (Державний акт на право користування землею серії Б №041671 –а. с. 52,53). На вказаній земельній ділянці розміщувались будівлі гарнізонного банно-прального комплексу (займали площу 1445 кв. м.), прибудинкова та прилегла територія, що були закріплені за військовою частиною А2502. Згідно з Директивою Міністра оборони України від 27 квітня 2006 року нерухоме майно комплексу безоплатно передано у комунальну власність територіальної громади м. Старокостянтинова (а.с. 14-15).
Рішенням 6 сесії Старокостянтиніської міської ради №17 п.2 від 15 вересня 2006 року (а.с. 19) припинено право користування та вилучено у Міністерства оборони України (КЕВ м. Хмельницького) земельну ділянку площею 22 600 кв. м. (колишнє військове містечко №9), що розташована за вищевказаною адресою, та залишено вилучену земельну ділянку площею 22 600 кв. м. у віданні міської ради як землі житлової та громадської забудови.
В подальшому вилучену земельну ділянку (за винятком території, яка знаходиться під нерухомим майном банно-прального комплексу, та території, яка необхідна для його обслуговування), площа якої склала 2,044 га (20440 кв. м.), рішенням 13 сесії Старокостянтинівської міської ради №24 від 14 лютого 2007 року було віднесено до земель житлової та громадської забудови та присвоєно адресу провулок Стельмаха.
Рішенням 39 сесії Старокостянтинівської міської ради №9 п.3 від 30 жовтня 2009 року безкоштовно передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 000 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с. 21). На підставі даного рішення сесії міської ради 31 травня 2010 року ОСОБА_1 було видано Державний акт серії АП №543100 (а.с. 20) на право власності на земельну ділянку. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2009 року (а.с. 5-7), яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року (а.с. 8-13), визнано недійсним рішення 6 сесії Старокостянтинівської міської ради №17 п.2 від 15 вересня 2006 року про вилучення земельної ділянки площею 22600 кв. м. та підтверджено право КЕВ м. Хмельницького на постійне користування цією земельною ділянкою.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що Старокостянтинівська міська рада не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності та передавати їх у приватну власність громадян, оскільки згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»від 21 травня 1997 року сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Зокрема, до їх повноважень належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, тому відповідач - міська рада –вийшла за межі своїх повноважень.
Так, відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони»від 27.11.2003 року №1345-IV землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Зі змісту ст. 84 того ж кодексу випливає, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Землі оборони також належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.
Відповідно до абз. 3, 5 постанови ВР УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР»від 18 грудня 1990 року і згідно п. 6 «Перехідних положень»ЗК України на час виникнення спірних правовідносин КЕВ м. Хмельницького зберіг право постійного користування земельною ділянкою площею 22 600 кв. м. по вул. Стельмаха у м. Старокостянтинові.
Спірна земельна ділянка віднесена до земель оборони і на ній не зведені об’єкти соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Отже, вона перебуває у державній власності.
У Законі України «Про місцеве самоврядування»від 21 травня 1997 року (ст. 25) зазначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Серед їх повноважень є розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. З положень цього закону виходить, що сесія Старокостянтинівської міської ради не мала права розпоряджатись земельною ділянкою, постійним користувачем якої була та є на даний час КЕВ м. Хмельницького, та передавати її у власність громадянці ОСОБА_1
За таких обставин, висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, про те, що Старокостянтинівська міська рада не мала права розпоряджатись земельною ділянкою, постійним користувачем якої була та є на даний час КЕВ м. Хмельницького, та передавати її у власність громадянці ОСОБА_1, ґрунтується на матеріалах справи, і рішення суду є обґрунтованим.
Всупереч посилання апелянта, що на момент передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність фізичній особі, п.2 рішення 6-ї сесії міської ради від 15 вересня 2006 року №17 був законним, чинним, ніким не опротестованим і не скасованим, тобто міська рада діяла в межах чинного законодавства України, є необґрунтованим.
Прийнявши рішення про вилучення земель оборони у Міністерства оборони України, Старокостянтинівська міська рада перевищила свої повноваження, тобто вчинила дії всупереч вимогам закону. Таким чином, це рішення є незаконним незважаючи на те, що воно ніким не опротестоване і не скасоване.
Щодо аргументу апелянта про те, що ОСОБА_1, якій передано земельну ділянку, є добросовісним набувачем земельної ділянки, то воно не є предметом зазначеного спору.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Викладені обставини свідчать про те, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги не спростовують цього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський