23 червня 2006 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення права водокористування  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської  області від 06 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У січня 2004 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про поновлення права водокористування .

 У позовній заяві вказувала, що, починаючи з 1991 року вона користувалася водою з водонапірної  башти Пробіжнянської дільничної лікарні Чортківського району. Водопостачання до її будинку проходить через земельну ділянку відповідача, який у 2002 році перекрив подачу води до її господарства.

Просила суд зобов”язати ОСОБА_2 поновити їй водопостачання.

Рішенням Чортківського районного суду від 27 лютого 2004 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов”язано ОСОБА_2 поновити водопостачання із Пробіжнянської дільничної лікарні Чортківського району до господарства ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Рішенням  апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2004 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2.

Рішення Чортківського районного суду від 27 лютого 2002 року скасовано. ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 06 травня 2004  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.