ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2006 р. Справа № 46/453-06
вх. № 11405/4-46
Суддя господарського суду Ільїн О.В.
при секретарі судового засідання Бакіна О.Б.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 - представник, дов. б/н від 31.07.2006 року відповідача - Бабич О.Є. - представник, дов. № 1979/08-11 від 21.09.2006 року
розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_2, м. Х-в
до Харківська міська рада, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання прававласності на нежитлові приміщення № № 42-1, 42-2, 42-3, 42-4, 42-5, 42-6, 42-7, 42-8, 42-9, 42-10, 42-11 першого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 77,1 м2.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, у відповідності до договору купівлі-продажу від 12.10.2005 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, яку позивач має намір використовувати у своїй законній підприємницькій діяльності в якості офісу, але відповідач, всупереч вимог законодавства та виданих їм нормативних актів, не визнає зазначену квартиру нежитловим приміщенням, шляхом видачі відповідного рішення та не видає позивачу свідоцтва про право власності чим фактично оспорює право власності позивача на зазначені приміщення.
Представник відповідача вимоги ухвали суду від 14.09.2006 року не виконав - відзиву на позовну заяву та будь-яких документальних доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав, у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність рішення Харківської міської ради щодо переведення приміщень житлової квартири у нежитлові приміщення.
У судовому засіданні 05.10.2006 року було оголошено перерву до 09.10.2006 року, а також у судовому засіданні 09.10.2006 року було оголошено перерву до 12.1-.2006 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2005 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Намагаючись у подальшому використовувати приміщення вказаної квартири у своїй законній підприємницькій діяльності в якості офісу позивач, у відповідності до положення “Про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі”, яке затверджене рішенням Виконкому Харківської міської ради від 04.06.2003 року за № 572 (надалі - “Положення”) 28.02.2006 року звернувся до позивача із заявою з проханням дозволити переведення жилої квартири до нежилих приміщень. У відповідності до резолюції харківського міського голови зазначена заяву відповідач повинен розглянути у встановленому порядку.
Також, на виконання вимог Положення позивачем було отримано від ТОВ “Харківреконструкція” (державна ліцензія серії НОМЕР_1) технічний висновок про можливість реконструкції квартири у нежитлові приміщення офісу згідно з ескізним проектом та отримані відповідні погодження від управління житлового господарства; районної санепідемстанції; виконкому Дзержинської районної ради м. Харкова; управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку; Дзержинського РВ ГУ МНСУ в Харківській області, а також отримана згода від власника сусідніх приміщень на проведення реконструкції та переведення квартири у нежиле приміщення.
Тобто, позивачем було виконано всі вимоги Положення щодо отримання всіх належних документів та дозволів, необхідних для розгляду питання щодо переведення приміщень квартири у нежитлові приміщення.
У зв`язку із необхідністю використання квартири у своїй законній підприємницькій діяльності та з урахуванням відсутності будь-якої відповіді відповідача за результатами розгляду заяви позивача від 28.02.2006 року у червні 2006 року позивачем було здійснено реконструкцію зазначеної квартири у відповідності до ескізного проекту та технічного висновку.
04 липня 2006 року КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” було виготовлено новий технічний паспорт вже на нежитлові приміщення, а саме: № № 42-1, 42-2, 42-3, 42-4, 42-5, 42-6, 42-7, 42-8, 42-9, 42-10, 42-11 першого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 77,1 м2.
Після здійснення реконструкції приміщень ТОВ “Харківреконструкція” обстежило реконструйовані приміщення та склало технічний висновок про можливість належного використання реконструйованих приміщень за призначенням. У відповідності до технічного висновку, реконструйовані приміщення відповідають всім технічним, будівельним, санітарним та противопожежним нормам і правилам і не мають перешкод для подальшої експлуатації за призначенням у якості офісних приміщень.
Таким чином, позивач, який на підставах, визначених законом, є власником квартири, у зв`язку зі зміною статусу (цільового призначення) приміщення житлової квартири не втрачає права власності на перетворені ним у встановленому порядку нежитлові приміщення, а навпаки, має право вимагати у відповідності до закону визнання та державної реєстрації його права власності на реконструйовані ним нежитлові приміщення.
У відповідності до ст. 320 ЦК України власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. У відповідності до ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. У відповідності до ст. 331 ЦК України особа, яка створила нову річ, є власником цієї речі.
Під час розгляду справи судом не встановлено фактів порушення прав третіх осіб реконструкцією (переробкою) позивачем своєї квартири у нежитлові приміщення, а відповідач у судовому засіданні не навів жодного доказу, яким би спростовувалося право власності позивача на перетворені ним нежитлові приміщення.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем надані суду належні документальні докази, які підтверджують наявність у нього права власності на квартиру АДРЕСА_1, при цьому суд зазначає, що законом не встановлені такі наслідки як втрата права власності на річ (майно) у разі її переробки чи зміни цільового призначення. Також, як вже зазначалося, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував або виключав би право власності позивача на створені ним нежитлові приміщення.
У відповідності до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст. 48 Закону України “Про власність” захист права власності здійснюється судом, а власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Захист права власності здійснюється, зокрема, визнання судом такого права за заявою власника.
Таким чином, вимоги позивача обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладенного та керуючись статтями 1, 2, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) право власності на нежитлові приміщення № № 42-1, 42-2, 42-3, 42-4, 42-5, 42-6, 42-7, 42-8, 42-9, 42-10, 42-11 першого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 77,1 м2.
Суддя Ільїн О.В.
справа № 46/453-06