Справа №1-103 2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2007 року        Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді    Войнаревича М. Г.

при секретарі                         Бабуці М. С.

з участю прокурора        Притули В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Теплик справу про

обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Єнакієве Донецької* області,  жителя АДРЕСА_1,  гр.. України,  українець,  освіта повна загальна середня,  неодружений,  військовозобов'язаний,  працюючий вантажником на цегельному заводі с.  М.  Мочулка Теплицького району Вінницької області,  не судимий,  за спи 164 ч.1 КК України,  -

установив:

Згідно постанови Теплицького районного суду від 18 листопада 2005 року ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини,  а саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 140 грн. (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку),  щомісячно,  починаючи з 26 жовтня 2005 року і до його повноліття.

ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати коштів на утримання неповнолітньої дитини в результаті чого в період з жовтня 2005 року по червень 2007 року включно,  згідно розрахунку заборгованості виданого ВДВС Теплицького РУЮ заборгованість по сплаті аліментів склала 2818 грн. 67 коп. ОСОБА_1 надав єдину квитанцію по сплаті аліментів ОСОБА_2 на суму 50 грн. від 8 квітня 2006 року. Таким чином заборгованість по сплаті аліментів становить 2768 грн. 67 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України визнав повністю. Пояснив,  що згідно постанови Теплицького районного суду від 18 листопада 2005 року він зобов'язаний щомісячно виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини,  а саме ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 140 грн. (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку),  щомісячно,  починаючи з 26 жовтня 2005 року і до його повноліття. За весь період він пересилав декілька разів аліменти п всього на суму 1.50 грн.,  але надати зміг лише квитанцію на 50 грн.,  так як дві інших у нього не збереглися. З весни 2005 року та до 29 грудня 2006 року працював в ТОВ «Прогрес» с М.  Мочулка ,  а потім товариство перейменували в ПК «Зоря Поділля» там отримував зарплату 400-450 грн.,  але чи відраховували аліменти він не може пояснити. З лютого по березень 2006 року він не працював,  а із квітня по серпень 2006 року знову працював в ПК «Зоря Поділля» там отримував 280-300 грн. в місяць,  як і попереднього разу він не сплачував аліменти із зарплати і не цікавився чи відраховуються вони у нього. 30 червня він влаштувався на роботу на цегельний завод де працює ідо даного часу,  про зміну місця роботи ДВС не повідомляв. За той час який він не працював до центру зайнятості не звертався. Аліменти не сплачував так як залишив ОСОБА_2 будинок та все майно,  в даний час розуміє,  що повинен був сплачувати аліменти. В відділі ДВС попереджали про відповідальність у разі не сплати аліментів,  він був там здається тільки один раз у березні 2007 року. Вину розуміє,  заборгованість погасить.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила,  що протягом двох останніх років підсудний ОСОБА_1 заплатив аліменти всього один раз в сумі 50 грн.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним у вчинені злочину повність,  то суд відповідно до  ст.  299 КПК України обмежується допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи.

Вина підсудного,  крім особистого визнання ним своєї вини підтверджується наступними документами: поданням відділу державної виконавчої служби Теплицького районного управління юстицію (а.с.  4); виконавчим листом № 2-657/2005р. (а.с. 6); рішенням Теплицького районного суду від 18 листопада 2005 року ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини,  а саме ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 140 грн. (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку),  щомісячно,  починаючи з 26 жовтня 2005 року і до його повноліття,  (а.с.  24); розрахунком заборгованості (а.с.  5).

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши покази підсудного,  суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за  ст.  164 ч. 1 КК України,  злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  його щире каяття у скоєному,  те що на день розгляду справи заборгованість частково погашена в сумі 700 грн.,  а також те,  що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи,  особу підсудного і з урахуванням наведеного вважає,  що його виправлення можливе з призначенням йому покарання у виді громадських робіт.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324,  330 КПК України,  суд,  -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді вісімдесяти годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.