Справа № 1-292/2009р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2009 p. Києво-Святошинський районний суд Київської області
у складі:
Головуючого судді - І.В. Іванової
секретарі- ОСОБА_1
за участю прокурора - І.А.Будніка
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за
обвинуваченням:
ОСОБА_2 /Ивановича,
народженого 05.09.1982р., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, грузіна, громадянина ОСОБА_3, що має вищу освіту, офіційного не працювавшого, одруженого, який має 2-х неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, провул.Західний 6-а,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2005 р. близько 19.00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_4, справа відносно якого виділена в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння чужим майном через незачинені двері проникли до недобудованого житлового будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Крюківщина, вул.Молодіжна, де підійшли до потерпілого ОСОБА_5 та з метою особистого збагачення відкрито викрали у нього грошові кошти в сумі 80 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на зазначену суму, після чого на кухні будинку, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_6 та виразилося в нанесенні ОСОБА_2 одного-двох ударів в обличчя ОСОБА_6, після чого ОСОБА_4 незаконно заволодів мобільним телефоном "Моторола С-205" вартістю 300 грн. та грошовими коштами в сумі 100 грн., що належали ОСОБА_6, чим спричинили останньому матеріальну шкоду в сумі 400 грн. В цей же день, 31.10.2005 p., близько 20.30 годин на вул..Молодіжній в с.Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_7, справа відносно якого виділена в окреме провадження, з метою особистого збагачення відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 грн., чим заподіяли матеріальну шкоду на суму 300 грн.
Підсудний ОСОБА_2 визнав свою винність, суду пояснив, що проживає в с.Крюківщина з 2003 року разом із дружиною ОСОБА_8 Від шлюбу має двоє неповнолітніх дітей.
31 жовтня 2005 року його познайомили із ОСОБА_6, який попросив його сходити з ним на ферму в селі до жінки, яка знайшла втрачені ОСОБА_6 документи за що пообіцяв сплатити 50 доларів, після чого вони пішли на ферму і отримали документи ОСОБА_6 за що останній сплатив йому лише 50 грн. і пішов пообіцявши прийти, але не прийшов. В цей же день біля 19 год. він зустрів свого знайомого ОСОБА_4 та розповів, що ОСОБА_6 не віддав йому обіцяні кошти, після чого вони вдвох пішли до будинку де проживає ОСОБА_6, щоб забрати борг. Прийшовши у будинок виявили, що ОСОБА_6 немає, а його товариш ОСОБА_5 сказав, що не знає де він, вони спустись на кухню і в кармані одежі ОСОБА_6 найшли 80 грн., які забрали собі. Через деякий час прийшов ОСОБА_6 і він за те, що останній ввів його в оману вдарив його у голову, на що ОСОБА_6 пообіцяв найти кошти та домовились зустрітися через годину. Однак через годину ОСОБА_6 не прийшов і вони знов пішли до нього додому та зустрівши його біля будинку знов почав казати про борг, після чого ОСОБА_6 віддав йому 300 грн.
Далі пояснив суду, що глибоко усвідомив свою провину, просив суд врахувати те, що на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей, тому просив суд надати йому можливість виправитись без позбавлення волі.
Свідок ОСОБА_4, суду пояснив, що вироком суду він за вчинення даного злочину засуджений з випробувальним строком і на даний час звільнений від покарання у зв’язку із закінченням випробування, щодо обставин справи повідомив, що він зустрів ОСОБА_2, який попросив його показати, де проживає ОСОБА_6 Підійшовши до новобудови по вул.Молодіжній в с.Крюківщина, де проживав потерпілий ОСОБА_6, вони через незачинені двері зайшли до будинку та пройшли на другий поверх, де був ОСОБА_5, який сказав, що ОСОБА_6 немає, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_5, щоб він віддав гроші за свого товариша, після чого знайшов у нього 80 грн. та забрав. Спустившись на перший поверх на кухню, вони втрьох чекали ОСОБА_6 Побачивши на кухні мобільний телефон, який лежав на столі та не працював, він забрав його собі, а також забрав 100 грн. Дочекавшись ОСОБА_6М-, вони відправили ОСОБА_5 на другий поверх та стали розмовляти з ОСОБА_6, який на обличчі на той час вже мав тілесні ушкодження, зокрема, були розбиті губа, синець лід оком. Під час розмови ОСОБА_2 наніс йому один удар в задню частину голови, чого для того, щоб ОСОБА_6 віддав гроші, потім посадили його на маршрутне таксі, щоб він привіз гроші. Через деякий часу на вул.Молодіжній в с.Крюківщина вони зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Після розмови ОСОБА_5 0.0. приніс 300 грн., які передав ОСОБА_2, після чого вони поділили гроші і він використав їх на власні потреби. Далі додав, що під час розгляду його справи судом він добровільно повністю відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.
Потерпілий ОСОБА_6 показання якого були оголошені судом, показав, що 30.10.2005 р. після конфлікту в с.Крюківщина з невідомими особами він втратив документи та були розбиті ніс, губа, вуха, був синець біля носу та під оком. 31.10.2005 року йому зателефонувала жінка, яка повідомила, що знайшла його документи. В цей же день ОСОБА_2 йому запропонував сходити разом з ним за документами за винагороду, яку саме він не називав.
Після того, як вони забрали документи, він віддав ОСОБА_2 50 грн., але той почав вимагати більшу суму. В цей же день вечером коли близько 19 години він повернувся до місця свого проживання, його чекали ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 ОСОБА_2 одразу ж сказав йому щоб він віддав гроші, які він передасть жінці, що знайшла документи. Після того, як він відмовився, ОСОБА_2 наніс йому один-два удари кулаком по обличчю та один удар ногою в бік живота. Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 посадили його на маршрутне таксі, для того щоб він з’їздив до сестри та привіз гроші. Але він вийшов проїхавши одну зупинку та повертаючись до місця проживання зустрів ОСОБА_5, а потім зустрів і ОСОБА_2 з ОСОБА_4. На вулиці ОСОБА_2 запитав його про гроші, а коли отримав відмову, то вдарив його рукою по щоці. Після чого ОСОБА_5 сходив до прораба та приніс 300 грн., які віддав ОСОБА_2 і вони пішли. В будинку він дізнався від ОСОБА_5, що ОСОБА_4 забрав його телефон «Моторола С-205». Наступного дня він звернувся з заявою до міліції, а через декілька днів пройшов медичне освідування, під час якого він не розповідав судово-медичному експерту де і коли отримав тілесні ушкодження, оскільки вважав, що це не стосується справи. Станом на час розгляду справи матеріальна шкода ОСОБА_4 йому повністю відшкодована, мобільний телефон «Моторола С-205» йому був повернутий працівниками міліції. Будь-яких претензій матеріального характеру потерпілий ОСОБА_6 до підсудного ОСОБА_4 не мав.
До суду потерпілий надав заяву про те, що він немає претензій і до підсудного ОСОБА_2, просив призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_5, показання якого також були оголошені судом пояснив, що
31.10.2005 р. близько 19 год. перебував в кімнаті на другому повірив новобудові по вул.Молодіжна в с.Крюківщина, де проживав разом із ОСОБА_6 Коли він дивився телевізор в кімнаті, то почув, що хтось прийшов. Зайшовши до сусідньої кімнати, він побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які перевертали речі ОСОБА_6 та сказали, що ОСОБА_6 винен їм гроші. Після чого до нього підійшов ОСОБА_2 та сказав, щоб він віддав гроші за ОСОБА_6, а потім сам знайшов у нього в куртці 80 грн. та забрав їх. Потім вони спустилися на перший поверх, де очікували ОСОБА_6, під час чого ОСОБА_4 зі стола забрав мобільний телефон та гроші в сумі 100 грн., належні ОСОБА_6 Приблизно через 30 хвилин прийшов ОСОБА_6 у якого був розбитий ніс, вуха та губа, був синець під оком, тоді ОСОБА_5 піднявся на 2 поверх, де через вікно залишив будинок, пояснюючи свої дії тим, що ОСОБА_6 дуже часто потапляє в неприємні ситуації і він не хотів бути причетним до цього. Він також пішов з будинку і приблизно через 30 хвилин в селі він зустрів ОСОБА_6, якому повідомив, що ОСОБА_2 забрав 80 грн., на що ОСОБА_6 повідомив що ОСОБА_2 вдарив його по обличчю та сказав шукати гроші. Через деякий час на вул.Молодіжній в с Крюківщина до них підійшли ОСОБА_2 з ОСОБА_4, тому він пішов до прораба та взяв 300 грн., які одразу ж віддав ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та останні відразу ж пішли. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на нього не нападали, будь-яких погроз не висловлювали. Далі потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що на час розгляду справи в суді ОСОБА_4 повністю відшкодована завдана йому шкода, будь-яких претензій він не має.
Винність підсудного ОСОБА_2 також підтверджується іншими доказами дослідженими судом, а саме: -заявою потерпілого ОСОБА_6 від 01.11.2005 р. про відкрите викрадення 31.10.2005р. мобільного телефону та грошових коштів у сумі 100 грн. (а.с. З); -заявою потерпілого ОСОБА_5 від 01.11.2005 р. про його побиття невідомими особами 31.10.2005р.та заволодіння грошовими коштами у сумі 380 грн. (а.с.4), -протоколом огляду місця події від 02.11.2005 року / а.с. 5-6/, з якого вбачається, що було оглянуто місце вчинення злочину - приміщення новобудови житлового будинку по вул..Молодіжній в с.Крюківщина; - протоколом огляду та вилучення від 01.11.2005 року / а.с. 16/, згідно якого у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон «Моторола», який належить ОСОБА_6, протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 04.11.2005 року /а.с. 17/, згідно якого потерпілий впізнав належний йому мобільний телефон, який у нього був викрадений 31.10.2005 року; -розпискою /а.с. 19/ про повернення потерпілому телефону, -висновком експерта № 459 від 16.11.2005 року /а.с.52/, згідно якого у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у області носа, ушної раковини, пальцях рук, нижній губі, кровопідтік під нижнім оком, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; -вироком К.-Святошинського райсуду від 02.08.2006 року /а.с. 122/, яким ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 186 ч.3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що показання, які давали підсудний ОСОБА_2, свідок ОСОБА_4, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та свідчать про скоєння ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, оскільки їх дії були об’єднані єдиним умислом, 31.10.2005 p. близько 19.00 години відкритого викрадення грошових коштів в сумі 80 грн., належних ОСОБА_5, а також мобільного телефону «Моторола С-205», вартістю 300 грн. та грошових коштів в сумі 100 грн., а всього майна на суму 400 грн., належного ОСОБА_6, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я ОСОБА_6 та виразилося в нанесенні ОСОБА_2 одного-двох ударів в обличчя ОСОБА_6, з проникненням до новобудови по вул..Молодіжній в с.Крюківщина через незачинені двері; а також відкритого викрадення грошових коштів в сумі 300 грн., належних ОСОБА_5, вчиненого 31.10.2005 р. близько 20.30 годин на вул..Молодіжній в с.Крюківщина.
Таким чином, суд визнає, що вина підсудного у скоєнні злочину доведена, дії підсудного правільно кваліфікувати по ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_2 вперше вчинив тяжкий злочин, він позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою винність у вчиненні злочину.
Як обставину, що пом’якшує покарання підсудного, суд на підставі ч.2 ст.66 КК України визнає вчинення злочину уперше.
З урахуванням приведених вище обставин, суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі, в межах встановлених в санкції статті за цей злочин.
З огляду на вищевказане, враховуючи дані про особу винного, наявність сім’ї, наявність на утриманні підсудного двох неповнолітніх дітей, суд приходить до переконання про можливість застосування у відношенні нього звільнення від призначеного покарання з випробуванням.
Цивільний позов не заявлено. Речових доказів та судових витрат у справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323 і 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України і за цим законом призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробування строком на 2 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Зобов’язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Зарахувати в строк покарання засудженому перебування під вартою з 14.04.2009р. по 29.05.2009р.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення в апеляційний суд Київської області через Києво-Святошинський райсуд Київської області.