КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року                                                                                2а-4764/11/1070                                                                                                          

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018  

Київський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді -                                        Леонтовича А.М.

при секретарі -                                        Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача:                               ОСОБА_2  (за довіреністю)

від  відповідача:                         ОСОБА_3, ОСОБА_4  (за довіреністю)          

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом

до

про     

Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

Відкритого акціонерного товариства «Великополовецький оцтовий завод»

     стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

                    Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області (далі по тексту –позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Великополовецький оцтовий завод»(далі по тексту –відповідач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Великополовецький оцтовий завод»податкової заборгованості: в сумі 382 грн. 50 коп. по комунальному податку; в сумі 6540 грн. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; в сумі 20675 грн. 42 коп. по земельному податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг, який ним вчасно погашено не було, а тому він підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження  в справі.

1 листопада 2011 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача проти адміністративному позову у якому він визнає податкову заборгованість по комунальному податку в сумі 382 грн. 50 коп. та заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 6540 грн., однак не визнає заборгованості з земельного податку мотивуючи свою позицію тим, що у власності, користуванні або оренді ВАТ  «Великополовецький оцтовий завод»не перебуває земельних ділянок тому відповідач не є суб’єктом плати за землю (платником) і не повинен сплачувати плату за землю. Звертаючи увагу суду на вказані обставини відповідач робить висновок, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості по комунальному податку в сумі 382 грн. 50 коп. та заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 6540 грн., а в частині стягнення боргу по земельному податку  відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову та скасувати податкову заборгованість із земельного податку ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»в сумі 20657,42 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 листопада 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю,   просив суд позов задовольнити. Аргументуючи свою позицію вказав на те, що Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області на законних підставах розраховано суми податкових зобов’язань позивача з урахуванням документів податкової звітності, що надавалися безпосередньо позивачем, даних податкових повідомлень-рішень та вимог про сплату податкового боргу. Зокрема, при визначенні суми земельного податку відповідач використовував податкові розрахунки земельного податку за 2008, 2009, 2010, 2011 роки, що були подані позивачем до податкового органу та данні податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій і розрахунку пені за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Представники відповідача позов визнали частково, погодилися із податковим боргом  по комунальному податку в сумі 382 грн. 50 коп. та по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 6540 грн., однак заперечили проти вимоги щодо зобов’язання зі сплати земельного податку.

Зважаючи на те, що частину позовних вимог відповідачем визнано у запереченні проти позову суд надає правову оцінку лише діям позивача щодо визначення зобов’язання відповідача зі сплати земельного податку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство «Великополовецький оцтовий завод»зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією 18 травня 1998 року. З 18 червня 1998 року ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»перебуває на податковому обліку в Сквирській міжрайонній державній податковій інспекції в Київській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13 квітня 2011 року № 137.

Відповідно до матеріалів справи, у 2008 році відповідачем подано до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області податковий розрахунок земельного податку за 2008 рік відповідно до якого ВАТ «Великополовецький оцтовий завод» зобов’язується сплатити земельний податок за користування землями населених пунктів у загальній сумі 2619,20 грн..

У 2009 році відповідачем подано до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік відповідно до якого ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»зобов’язується сплатити земельний податок за користування землями населених пунктів у загальній сумі 3476.28 грн..

У 2010 році відповідачем подано до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік відповідно до якого ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»зобов’язується сплатити земельний податок за користування землями населених пунктів у загальній сумі 3476.28 грн..

У 2011 році відповідачем подано до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області звітну податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік відповідно до якої, з урахуванням уточнюючої податкової декларації з плати за землю, платник зобов’язується сплатити земельний податок за січень –серпень 2011 року у загальній сумі 11008.32 грн..

23 березня 2010 року посадовими особами Сквирської МДПІ в Київській області проведено перевірку своєчасності сплати земельного податку за період з 5 січня 2007 року по 18 лютого 2010 року за результатами якої складено акт перевірки своєчасності сплати земельного податку ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»№ 282/8/150 (далі по тексту –акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статті 67 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», статті 64 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»та зроблено висновок щодо необхідності застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді додаткової суми штрафу за несвоєчасне погашення сум податкового зобов’язання з земельного податку.

На основі висновків Акту перевірки позивачем 23 березня 2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001201501/0, № 0001211501/0, № 0001221501/0, № 0001231501/0, № 0001171501/0, № 0001181501/0, № 0001191501/0, № 0001161501/0, № 0001141501/0, № 0001151501/0, № 0001241501/0, якими відповідача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку в загальній сумі 1174,10 грн..

У зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання зі сплати земельного податку податковим органом також було нараховано пеню у розмірі 948,44 грн.

Самостійно розраховані відповідачем зобов’язання зі сплати земельного податку, суми штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання та пеня сплачені відповідачем не були.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-III, Законом України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535-XII, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III, Податковим кодексом України 02.12.2010 р. № 2755-VI, Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №15 від 12.01.1993 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

В силу статті 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. 

Суб’єктами плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із статтею 5 вказаного Закону та статтею 270 Податкового кодексу України об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про плату за землю»та пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані державного земельного кадастру.

Згідно із пунктом 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 12.01.1993 року, земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

За визначенням, наведеним у статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Статтями 20, 23 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджують районні ради. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видає відповідний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Таким чином, саме на підставі даних які містять інформацію про власника чи землекористувача, адресу і площу земельної ділянки, розмір її грошової оцінки має здійснюватись розрахунок земельного податку органами державної податкової служби.

На основі витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 січня 2008 року № 04-52-258, від 21 січня 2009 року № 04-52-190, від 11 червня 2011 року № 04-52-2969 судом встановлено, що у користуванні ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»перебуває земельна ділянка загальною площею 16000 кв. м., в т.ч. забудованих земель –16000 кв. м., яка розташована за адресою: с. Великополовецьке, пров. Леніна 48. Відповідно до відомостей про наявність документів на землю за 2008, 2009, 2010 роки право користування вказаною земельною ділянкою посвідчується державним актом № 148 від 28 листопада 1998 року.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про плату за землю»та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Разом із зазначеною податковою декларацією подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю»та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Із системного аналізу приписів чинного законодавства та матеріалів адміністративної справи суд прийшов до висновку, що відповідач є користувачем земельної ділянки яка є об’єктом оподаткування та за користування якою він зобов’язаний сплачувати земельний податок у розмірі та в строки, встановлені чинним законодавством.

Платниками податків за визначенням, наведеним у пункті 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.   

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 вказаного Закону самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.2. пункту 4.2., а також пунктом 4.3 цієї статті.   

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.   

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем самостійно було визначено суми земельного податку, що підлягали сплаті у 2008, 2009, 2010, 2011 роках та те, що зазначене узгоджене податкове зобов’язання не було сплачено вчасно, внаслідок чого позивачем накладено на ТОВ «Великополовецький оцтовий завод»штраф та пеню за несвоєчасну сплату земельного податку суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є правомірними та обгрунтованими.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області як суб’єктом владних повноважень доведено факт наявності заборгованості відповідача зі сплати земельного податку, правомірність накладення штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання зі сплати земельного податку та надано докази, що підтверджують обставини на які зроблено посилання у позові.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи, що податковим органом доведена правомірність та обґрунтованість визначення податкової заборгованості ВАТ «Великополовецький оцтовий завод»по земельному податку з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідачем визнано заборгованість по комунальному податку та по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи суд прийшов до висновку, що адміністративний позов Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 70, 71, 94, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Великополовецький оцтовий завод»податкову заборгованість до бюджету: в сумі 382 грн. 50 коп. по комунальному податку на рахунок № 33216828700543, банк одержувача ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570065; в сумі 6540 грн. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на рахунок № 33215807700543, банк одержувача ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570065; в сумі 20675 грн. 42 коп. по земельному податку на рахунок 33212811700543, банк одержувача ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570065.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена  21 листопада 2011 року.