ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 47/350-06

вх. № 8675/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1- СПДФО  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків 

до  Харківського Національного університету внутрішніх справ, м. Харків  

про стягнення 48666,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1(позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Харківського Національного університету внутрішніх справ  заборгованості у розмірі 48666,41грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо сплати отриманий товар на підставі накладних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 486,07грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 29.09.2006р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

У судовому засіданні призначеному на 09.10.2006р. о 12:00год. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.10.2006р. о 09:30год. для можливості надання сторонами додаткових документів.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 03.10.2006р. доповнення до позовної заяви (уточнення) в яких він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 49201,73грн., пені у розмірі 4879,79грн., 3% у розмірі 816,00грн. та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що протягом 2005р. позивачем було поставлено відповідачу продукцію різного виду (овочі та ягоди), згідно накладних, які залучені до матеріалів справи, вартість якої було обумовлено з відповідачем.

Як свідчать матеріали справи станом на 06.03.2006р. позивач повідомив відповідача про  наявність у нього заборгованості у розмірі 48666,41грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту звірки взаєморозрахунків від 12.04.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем становить у сумі 48666,41грн. про що свідчить підпис уповноваженої особи Харківського Національного університету внутрішніх справ.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 49201,73грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 816,00грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6. ст 231 господарського кодексу України передбачено, що штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки, відповідними  правовідносинами, які виникли між позивачем не було передбачено відповідальності за прострочення виконання грошових зобов"язань у вигляді пені, то позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 4879,79грн., яку нараховано з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", не підлягають задоволенню. 

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 499,65грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 107,52грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківського Національного університету Внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр-т. 50 років СРСР, 27, р/р 35217001000112 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код 08571096) на користь Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО НОМЕР_2, код НОМЕР_3) основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 49201,73грн., 3% річних у розмірі 816,00грн., держмита у розмірі 499,65грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 107,52грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 4879,79грн. відмовити.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.