Справа №2а-85/07р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 липня 2007 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі                - Іванченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації,  Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Полтавського району про визнання постанови нечинною,  -

ВСТАНОВИВ:

2 лютого 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Полтавської районної державної адміністрації,  Інспекції Державного архітектурного будівельного контролю Полтавського району про визнання постанови нечинною. Свій позов обґрунтовувала тим,  що 19.12.2006 року начальником Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Полтавського району ОСОБА_2. винесено постанову,  якою на неї накладено штраф в сумі 170 грн. за виконання будівельних робіт поАДРЕСА_1без належно затвердженого проекту,  що є правопорушенням передбаченим ч.3  ст. 96 КУпАП. Скоєне правопорушення вона визнає. Згідно статті 96 КУпАП це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При визначенні розміру штрафу вважає,  що ОСОБА_2. не врахувала,  що вона згідно  ст.  ст. 199,  265 Сімейного кодексу України має утриманців: доньку 1985 року народження (вік 21 рік),  яка навчається на стаціонарі у Полтавській аграрній академії та онуку 2004 року народження (вік 2 роки),  на утримання якої отримують аліменти в розмірі 100 грн. на місяць. Зазначала,  що вона та її донька -студентка отримує державну допомогу по догляду за дитиною 96 грн. та онука аліменти - 100 грн.,  мають сукупний дохід 1196 гривень на місяць,  що складає 398 грн. 67 коп. на одного чоловіка в місяць. Сплатити штраф в розмірі 170 грн. вона не має можливості. При винесенні постанови ОСОБА_2. не роз"яснила їй порядок оскарження. 26.12.2006 року вона подала скаргу до місцевого суду Полтавського району. 29.12.2006 року скарга їй була повернута з рекомендацією звернутись до відповідного суду за територіальністю з адміністративним позовом.  5.01.2007 року вона звернулась до Київського районного суду м. Полтави. Просила суд визнати нечинною постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у частині накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Зобов"язати голову Полтавської районної державної адміністрації змінити захід стягнення в межах,  передбачених статтею 96 КУпАП з урахування утриманців.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. позов підтримав,  просив його задовольнити в повному обсязі. Суду пояснив,  що визнає,  що позивачка скоїла правопорушення,  передбачене статтею 96 КУпАП. Не заперечує проти накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,  але просить зменшити розмір накладеного штрафу в зв"язку з тим,  що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться дочка та онука. Начальнику Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2. при винесенні постанови,  він пояснював,  що у них на утриманні знаходиться дочка та онука,  що сукупний дохід на місяць складає 1196 гривень,  що складає 398 грн. 67 коп. на одного чоловіка в місяць,  але начальник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2. його доводи до уваги не прийняла.

Представник Полтавської районної державної адміністрації ОСОБА_4. в судове засідання не з"явився,  але надав заяву,  в якій просить в зв"язку з виробничою

необхідністю 2.07.2007 року о 9 годині проходить щотижнева нарада,  а у 10 годин засідання комісії,  розгляд справи перенести на інший день.

Начальник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Відділу містобудування та архітектури Полтавської райдержадміністрації ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилась,  але надала суду заяву,  в якій просить розгляд справи,  призначеної на 9 годин 2.07.2007 року перенести на інший день і час у зв"язку з тим,  що 2.07.2007 року о 9 годині відбудеться щотижнева апаратна нарада у голови райдержадміністрації,  на якій її присутність є обов"язковою.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30.05.2007 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Відділ містобудування та архітектури Полтавської райдержадміністрації.

Начальник Відділу містобудування та архітектури Полтавської райдержадміністрації ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився,  але надав заяву,  в якій просить розгляд справи призначений на 9 годину 2.07.2007 року перенести на інший день і час в зв"язку з тим,  що 2.07.2007 року о 9 годині відбудеться щотижнева апаратна нарада у голови райдержадміністрації,  на якій його присутність є обов"язковою.

Частиною 4 статті 128 КАС України встановлено,  що у разі неприбуття відповідача -суб"єкта владних повноважень,  належним чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду,  без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд приходить до висновку про можливість слухати справу у відсутності представника Полтавської районної державної адміністрації ОСОБА_4,  начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Відділу містобудування та архітектури Полтавської райдержадміністрації ОСОБА_2.,  начальника Відділу містобудування та архітектури Полтавської райдержадміністрації ОСОБА_5 на підставі наявних у справі доказів.

Суд,  заслухавши представника позивача ОСОБА_3,  допитавши в якості свідків ОСОБА_6.,  ОСОБА_7 вивчивши та дослідивши матеріали справи,  приходить до висновку,  що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Постановою №60 по справі про адміністративне правопорушення встановлено,  що ОСОБА_1 було здійснено виконання будівельних робіт по будівництву двоповерхової будівлі АДРЕСА_1 без належного дозволу та належно затвердженого проекту,  що підтверджується приписом інспекції ДАБК №8 від 10.11.2006 року та протоколом №56 від 10.11.2006 року. 19 грудня 2006 року начальником Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2. на ОСОБА_1 (а.с. 5) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. за адміністративне правопорушення,  передбачене ч.3  ст. 96 КУпАП.

Частиною 3 статті 96 КУпАП встановлено,  що проектування об"єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації,  виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до ч.3 статті 96 КУпАП санкція статті передбачає накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення,  передбачене ч.3  ст. 96 КУпАП,  начальник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2. відповідно до  ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3. суду пояснив,  що ОСОБА_1 визнає себе винною у скоєнні адміністративного правопорушення,  передбаченого ч.3  ст. 96 КУпАП,  але не згодна з розміром адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.,  оскільки на її утриманні знаходиться донька 1985 року народження,  яка стаціонарно навчається в Полтавській державній аграрній академії та онука 2004 року народження,  на утримання якої отримують аліменти в сумі 100 грн. на місяць.

Судом оцінюються критично пояснення представника позивачки ОСОБА_3 щодо того,  що ОСОБА_1 має утриманців. В судовому засіданні встановлено,  що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 Отже,  на час винесення постанови Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю 19 грудня 2006 року, ОСОБА_3досягла повноліття.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 статті 199 СК України встановлено,  що якщо повнолітні дочка,  син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови,  що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  щоОСОБА_3не є утриманцем ОСОБА_1.

Щодо знаходження на утриманні ОСОБА_1 малолітньої ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  то в свідоцтві про народження ОСОБА_8 батьком дитини значиться ОСОБА_9,  матір"ю ОСОБА_3

Статтею 141 СК України передбачено,  що мати,  батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини,  незалежно від того,  чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками,  проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Крім того,  як вже зазначалось вище і відповідно до вимог статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Посилання позивача та її представника ОСОБА_3 на статтю 265 СК України судом не приймаються та оцінюються критично,  оскільки баба,  дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх,  неповнолітніх внуків,  якщо у них немає матері,  батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання,  за умови,  що баба,  дід можуть надавати матеріальну допомогу. В судовому засіданні встановлено,  що малолітня ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження має матір ОСОБА_3 та батька ОСОБА_9. Батько ОСОБА_9 сплачує аліменти на утримання дочки. Ні в позовній заяві,  ні в судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_10 не заперечували,  що на неповнолітню ОСОБА_8 ОСОБА_3 отримує аліменти в розмірі 100 грн. щомісячно. Відсутні підстави стверджувати,  що у малолітньої ОСОБА_8 немає батьків. Отже,  неповнолітня онука ОСОБА_8 не знаходиться на утриманні ОСОБА_1,  оскільки у неповнолітньої є батьки,  які повинні піклуватись про дитину.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що

постанова №60 начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3  ст. 96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.,  винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України,  в межах санкції встановленої статтею 96 КУпАП і скасуванню не підлягає.

Посилання позивачки ОСОБА_1.  та її представника ОСОБА_3,  що їй не був повідомлений порядок оскарження вищевказаної постанови,  судом до уваги не приймається,  оскільки 21 грудня 2006 року дана

постанова була надіслана по пошті ОСОБА_1. В даній постанові зазначено,  що

постанова може бути оскаржена до суду на протязі 10 днів з дня її винесення.

Не підлягає задоволенню й вимога позивача та її представника ОСОБА_3 щодо зобов"язання голову Полтавської районної державної адміністрації змінити захід стягнення в межах,  передбачених статтею 96 КУпАП з урахуванням утриманців,  оскільки згідно пункту 3.10 Положення про районну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю,  затвердженого Начальником відділу містобудування,  архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської районної державної адміністрації ОСОБА_5 на районну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю покладається обов"язок складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства. Тому в задоволенні даної позовної вимоги позивачу необхідно також відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.  ст. 141,  180,  199 СК України,  ч.3  ст. 96 КУпАП,   ст. 158-163 КАС України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.