Справа №2-26\2007р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 липня 2007 року                                Хортицький районний суд М. Запоріжжя

у складі: головуючого судді:     Кучерук І. Г.

при секретарі                            Новизинській Т. Б.

за участю позивачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,  представника позивачів ОСОБА_3,  відповідачів ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  представника відповідачів ОСОБА_6,  представника КП ВРЄЖО №8 м.  Запоріжжя Апостолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду М. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7,  1991 року народження до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  які діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження,  треті особи КП «ВРЄЖО №6» м.  Запоріжжя,  відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про виселення тимчасових мешканців,  про вселення в квартиру,  про зняття з реєстраційного обліку,  за зустрічним позовом ОСОБА_4,  ОСОБА_5 виступаючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  КП «ВРЄЖО №6» м.  Запоріжжя,  відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області,  третя особа відділ опіки та піклування Хортицької районної адміністрації про визнання права користування житловою площею

встановив:

Позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_2  звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 в якому просять суд виселити їх з дітьми з квартири137 будинку 10 по вул. . Задніпровська у м.  Запоріжжя,  а їх вселити,  усунути перешкоди у користуванні квартирою зобов'язавши ОГІРФЛ зняти ОСОБА_4  з реєстраційного обліку,  мотивуючи тим,  що ОСОБА_2  вважає,  що відповідачі самоправно зайняли належне їй жиле приміщення,  а ОСОБА_1 вважає,  що відповідачі набули статус тимчасових мешканців та на вимогу звільнити квартиру її не звільнили.

Відповідачі ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 з позовом не згодні,  подали до суду зустрічну позовну заяву у якій просять визнати за ними та дітьми право користування житловим приміщенням,  мотивуючи тим,  що вони з дітьми зі згоди позивачів вселилися до спірної квартири як члени сім'ї,  ніхто не заперечував проти їх проживання,  між ними був встановлений порядок користування квартирою,  згідно до якого вони займали ізольовану кімнату,  іншого житла не мають.

Представник КП ВРЕЖО-6 М. Запоріжжя у судовому засіданні вважає за можливе первісний позов задовольнити та виселити ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 з дітьми з спірної квартири.

Відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області у судове засідання не з'явився,  був повідомлений про час та місце розгляду справи,  надіслав заяву у якій просить розглядати справу без їх участі.

Третя особа відділ опіки та піклування Хортицької районної адміністрації у судове засідання не з'явився,  був повідомлений про час та місце розгляду справи,  надіслав заяву у якій просить розглядати справу без їх участі,  а також висновок вказавши,  що факт постійного проживання

відповідачів у спірній квартирі встановлений судовим рішенням і таким чином просять зустрічний позов задовольнити,  а у первісному позові відмовити(а.с. 121).

У судовому засіданні встановлено,  що відповідно до ордеру №1885 від 27.05.1972 року ОСОБА_1,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11 була надана квартираАДРЕСА_1,  наймачем квартири являється ОСОБА_1(а.с. 5).

Квартира складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 17 кв.м. ,  10, 6 кв.м.  та суміжної кімнати 19, 7 кв.м. (а.с. 94).

ОСОБА_2  страждає на захворювання,  потребує лікування(а.с. 96),  з травня 2006 року спостерігається у психолога Жіночого кризисного центру "Гармонія" з приводу психологічних порушень які воні відмічає з 2005 року з моменту конфлікту з братом(а.с. ЮІ). ОСОБА_1 є інвалідом та потребує лікування (а.с. 92, 93, 95). ОСОБА_71991 року народження за заявою матері ОСОБА_2  з травня 2006 року спостерігається у психолога Жіночого кризисного центру "Гармонія" у зв'язку з відсутністю необхідних соціальних та побутових умов,  неможливістю навчання у школі(а.с. 97, 98).

21.01.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4  укладений договір піднайму до 01.01.1995 року(а.с. 6),  відповідно до заяви ОСОБА_1,  ОСОБА_4  був зареєстрований у спірній квартирі(а.с. 24),  та залишається зареєстрований дотепер(а.с. 91, 119).

Відповідно до довідки ЖБК "Коксовім-2" ОСОБА_5 з дітьми ОСОБА_8,  1990 року народження, ОСОБА_9,  1995 року народження,  станом на 07.02.2006 року зареєстровані за адресою АДРЕСА_2(а.с. 22).

Згідно до довідки пологового будинку №9 м.  Запоріжжя ОСОБА_5 27.08.1990 року поступила у пологовий будинок з квартириАДРЕСА_1(а.с. 59).

Відповідно до довідки дитячої лікарні №5 м.  Запоріжжя ОСОБА_8,  1990 року народження,  мешкає за адресою АДРЕСА_1з 2004 року(а.с. бО).

Відповідно до характеристики ЗЗОШ №92 м.  Запоріжжя ОСОБА_9,  1995 року народження,  мешкає за адресою АДРЕСА_1(а.с. 62).

31.05.2005 року ОСОБА_1 подала до відділу приватизації житла Хортицької районної адміністрації заяву на приватизацію спірної квартири у спільну часткову власність у тому числі на ОСОБА_4  вказавши,  що він проживає у спірній квартирі(ахбЗ).

Згідно до рішення Хортицького районного суду м.  Запоріжжя від 11.05.2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження визнані такими що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2,  відповідно до  ст. . 107 ЖК України так як змінили місце проживання і постійно проживають з чоловіком та батьком у квартиріАДРЕСА_1 (а.с. 64).

Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 27.03.2004 року між ОСОБА_4  та його родичами 16.03.2004 року виникла вдома сварка з приводу виховання ОСОБА_7 1991 року народження,  про що ОСОБА_2  яка проживає за адресою АДРЕСА_1,  написала заяву до міліції(а.с. 90).

Згідно до характеристики ЗОНІ №24 м.  Запоріжжя на ОСОБА_7 1991 року народження,  класним керівником відвідувалась сім'я за адресою АДРЕСА_1,  де проведена бесіда з приводу пропуску уроків з бабусею та дядею(а.с. 99).

Актом обстеження житлово побутових умов від 09.06.2006 року встановлено,  що у квартиріАДРЕСА_1 проживають 7 чоловік: ОСОБА_1,  ОСОБА_2ОСОБА_7,  1991 року народження, ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження. З червня 2005 року сім'я відповідача ОСОБА_4  за згодою матері та сестри переселилася у

квартиру,  ніхто не заперечував проти спільного проживання,  санітарний стан квартири добрий,  створені необхідні умови для життя та розвитку дітей(а.с. 103).

Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 09.10.2006 року встановлено,  що 09.08.2006 року ОСОБА_4  прийшов додому,  але його до квартири не пустили,  13.08.2006 року ОСОБА_4  знову не зміг потрапити до квартири,  тоді зрізав двері та у нього з матір'ю виникла сварка.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін,  свідків,  суд вважає,  що позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та зустрічний позов ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до  ст. Ю ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до  ст. П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно до  ст.  61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до  ст. . 64, 65 ЖК України особи,  що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача,  набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням,  до членів сім'ї наймача належать діти наймача,  на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згода наймача та усіх членів сім'ї не потрібна.

У судовому засіданні представник позивачів пояснив,  що в останній час відповідачі проживали по вул.  Задніпровська б. 10 кв. 138. У червні 2005 року ОСОБА_4  сказав матері що його виселяють та попросив залишити свої меблі у спірній квартирі тимчасово до того як знайдуть собі житло та переніс речі,  з липня по серпень 2005 року відповідачі знаходилися у профілакторії ЗФЗ,  потім попросилися тимчасово пожити у спірній квартирі,  на що позивачі дали свою згоду. Потім відповідачі повідомили,  що житла не знайшли,  грошей немає та почали сваритися. З січня 2006 року позивачі вимушені проживати у антикризовому центрі. Спільне господарство не велося,  відповідачі вселилися без згоди ОСОБА_2

Пояснення свого представника у судовому засіданні підтримали позивачі ОСОБА_2  та ОСОБА_1

Відповідно до пояснень у судовому засіданні ОСОБА_4  у 1990 році він привід до спірної квартири свою дружину та їм була виділена кімната для проживання,  у квартирі прожили два роки,  а потім за характером роботи були змушені виїхати на заробітки до Росії,  його дружина ОСОБА_5 у 1995 році повернулась у спірну квартиру для народження доньки Дар'ї,  після повернення з 1999 року вони з позивачами проживали однією сім'єю,  хоча його сім'я займала квартиру 138,  двері між квартирами 137 та 138 не закривалися,  розташовані вони на одній площадці та мають спільні двері на блоці. У 2005 році їм прийшлося звільнити квартиру 138 і з травня 2005 року проживали усі разом у спірній квартирі. Прав на спірну квартиру ніхто не оспорював. По вказівці ОСОБА_2  він переніс речі спочатку у велику спальню,  а потім у маленьку. У кінці листопада ОСОБА_1 повернулась з села та вони разом почали ремонт квартири. Іншого житла у нього та його сім'ї немає.

Відповідачка ОСОБА_5 пояснила,  що з позивачами були добрі відносини,  жили однією сім'єю.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12  суду пояснила,  що позивачка ОСОБА_1 скаржилася,  що її син грубо з нею поводиться вимагає житло,  у червні - липні 2005 року до неї прийшла позивачка ОСОБА_2  та сказала,  що без її згоди до квартири вселився її брат та питала як можна його виселити. Позивачі вимушені були піти з квартири та проживають на іншому кінці міста.

Свідок ОСОБА_13суду пояснила,  що брат виганяв мати та сестру з квартири,  вселився без згоди.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила,  що у грудні 2005 року ОСОБА_1 подзвонила до неї та сказала,  що ОСОБА_4  з сім'єю вселився до квартири,  як він вселявся не бачила.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив,  що взимку 2006 року ОСОБА_4  запросив його допомогти пересунути меблі при цьому були його мати та сестра,  заперечень не було. Був і у квартирі 138,  двері у квартирах не закривалися. Разом з ОСОБА_2  їздив разом на роботу коли співпадали графіки.

Свідок ОСОБА_16суду пояснила,  що у травні 2005 року ОСОБА_1перебралися до квартири 137,  ОСОБА_2  сиділа разом з ними за столом,  відносини були нормальні,  ніяких заперечень не виказували,  у грудні - січні її чоловік допомагав ОСОБА_4  ставити двері у ванній кімнаті. Ще коли вони жили у квартирі 138 діти бігали з однієї квартири до другої,  ходили дзвонити у 137 квартиру.

Свідок ОСОБА_17суду пояснив,  що восени чи раніше допомагав переносити меблі,  ОСОБА_2  була присутня у квартирі та показувала куди ставити меблі,  ніяких заперечень не було. Після переїзду приходив ще декілька разів,  взаємовідносини між ними були нормальні.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив,  що заходив до квартири та при ньому ніхто невдоволення один до одного не виказував,  відносини були між ними нормальні,  дружелюбні,  бачив як робили ремонт,  допомагав пересувати меблі.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила,  що після травня 2005 року ОСОБА_1проживають у

137           квартирі,  приходила до них у гості там були ОСОБА_2  та її мати,  нікого невдоволення

вони не виказували,  14 березня була у ОСОБА_5 на дні народження усі сиділи разом за

столом.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила,  що ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 занесли свої речі до квартири самочинно,  просили почекати деякий час,  при переселенні присутньою не була. Коли приходила у гості до ОСОБА_2  то їли на кухні,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 знаходилися у спальні. Про самочинне вселення їй відомо зі слів ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_21 пояснила,  що до неї прийшла ОСОБА_2  та сказала,  що її брат попросив поставити речі у квартирі,  а сам вселився та перевіз свою сім'ю і у них почалися сварки. ОСОБА_1 казала,  що не давала згоди на вселення ОСОБА_4

При оцінці свідчень свідків по справі суд не приймає до уваги свідчення свідків ОСОБА_21,  ОСОБА_20,  ОСОБА_14,  ОСОБА_13,  ОСОБА_12  в частині того,  що ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 вселилися до спірної квартири самочинно так як це відомо свідкам зі слів самих позивачів по справі які є зацікавленою стороною,  а також тому,  що свідчення у цій частині протирічать свідченням у судовому засіданні самих позивачів ОСОБА_2  та ОСОБА_1

Враховуючи сукупність обставин,  наявність конфлікту між сторонами,  родинні відносини між ними,  надані сторонами докази,  узгодженість до травня 2005 року користування квартирами

138           та 137,  участь у ремонті квартири,  той факт,  що позивачі не пред'являли претензій по

відповідачів з приводу користування житлом з травня 2005 року по січень 2006 року,  суд вважає,

що ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 вселилися до спірної квартири за згоди позивачів ОСОБА_2  та ОСОБА_1 і хоча при їх вселенні не було письмової згоди,  однак конкретні дії

позивачів свідчать про те,  що вони були згодні на вселення відповідачів до спірної квартири.

Суд не погоджується з твердженням ОСОБА_1,  що відповідачі ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 та їх діти є тимчасовими жильцями,  так як відповідно до змісту  ст. . 98 ЖК України тимчасовими жильцями є інші особи окрім наймача та членів його сім'ї які проживають разом.  Суд вважає встановленим,  що ОСОБА_4  є сином та членом сім'ї ОСОБА_1,  який проживає з нею разом у спірній квартирі з травня 2005 року. ОСОБА_5 визнається судом членом сім'ї наймача ОСОБА_1,  так як проживала у разом у одній квартирі з наймачем та вела спільне господарство,  що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_16,  ОСОБА_15,  ОСОБА_17,  ОСОБА_18,  ОСОБА_19,  та підтверджується дослідженими матеріалами справи.

Щодо твердження ОСОБА_2  про самоправність зайняття відповідачами жилого приміщення,  то воно не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи.

Між тим суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачів у частині вселення їх до спірної квартири так як відповідно до  ст. . 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням.

Вимоги по зустрічному позову в частині зобов'язання відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати ОСОБА_4  за адресою АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню так як відповідно до наданих суду доказів він вже є зареєстрованим за даною адресою та з реєстрації не знімався.

Також вимоги по зустрічному позову в частині зобов'язання ЖЕУ №18 внести в особовий рахунок квартириАДРЕСА_1 неповнолітніх ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження не підлягають задоволенню так як ЖЕУ №18 не являється юридичною особою і законодавчо їй не надані такі повноваження.

Керуючись  ст. Ю,  11, 57, 60, 61 ЦПК України  ст. . 9, 64, 65, 98, 116 ЖК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2 яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7,  1991 року народження до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  які діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження,  задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1,  ОСОБА_2 з сином ОСОБА_7,    1991   року народження  у  квартиру  АДРЕСА_1 В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4,  ОСОБА_5 виступаючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  КП «ВРЄЖО №6» м.  Запоріжжя,  відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_8,  1990 року народження,  ОСОБА_9,  1995 року народження право користування житловим приміщенням - квартироюАДРЕСА_1.

Зобов'язати відділ громадянства паспортизації та еміграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати Коваленко Ірину Володимирівну за адресою АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області,  про що протягом 10 днів,  з часу його оголошення,  до Хортицького районного суду М. Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження,  апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.