ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4795/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Прохорчук В.І.
відповідача : Швець О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко"
до: Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
26.10.2011 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" до Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року відкрито провадження по даній справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постанова Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №144-ВІ від 13.10.2011 року про накладення санкцій на ВАТ "Вінницямолоко" винесена відповідачем без урахування фактичних обставин справи та за відсутністю повноважень для її винесення, а тому дана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
03.11.2011 р. представник відповідача подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому вказав на необґрунтованість доводів позивача, викладених в позовній заяві, з огляду на цілковиту правомірність та обґрунтованість висновків, викладених у оскаржуваній постанові.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченні на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ВАТ "Вінницямолоко" є емітентом цінних паперів, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №106/02/1/99, відповідно до якого Вінницьким територіальним управлінням ДКЦПФР зареєстровано випуск ВАТ "Вінницямолоко" 32656000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. на загальну суму 8164000 грн.
На підставі наказу ДКЦПФР №320 від 29.03.2010 "Про затвердження план-графіку проведення перевірок учасників фондового ринку центральним апаратом та територіальними органами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у ІІ кварталі 2010 року" та посвідчення №5Е-ВІ на проведення перевірки ВАТ "Вінницямолоко", виданого начальником Вінницького територіального управління ДКЦПФР 21.04.2010р. проведено перевірку провадження діяльності на ринку цінних паперів ВАТ "Вінницямолоко".
Під час проведення перевірки було виявлене порушення акціонерним товариством вимог чинного законодавства на ринку цінних паперів, зокрема встановлено невідповідність розмірів чистих активів і статутного капіталу, що є порушенням ст.155 Цивільного кодексу України.
За порушення виявлене під час перевірки 03.06.2010 р. було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №96-ВІ, якою застосовано санкцію у вигляді попередження. Одночасно із даною постановою було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів №34-ВІ, яким зобов'язано відповідача у термін до 10.05.2011 р. усунути порушення законодавства про цінні папери та до 20.05.2011 р. письмово проінформувати уповноважену особу про виконання розпорядження і надати підтверджуючі документи.
29.04.2011 року голова правління ВАТ "Вінницямолоко" звернувся до відповідача із клопотанням про продовження терміну виконання розпорядження про усунення порушень №34-ВІ від 03.06.2010 р. на підставі якого було видано розпорядження про усунення порушень №19-ВІ від 06.05.2011 р. з новим терміном усунення порушень, а саме у термін до 05.08.2011 р. усунути порушення законодавства про цінні папери та до 15.08.2011 р. письмово проінформувати уповноважену особу про виконання розпорядження і надати підтверджуючі документи.
09 серпня 2011 року позивач звертався до відповідача з листом №256 від 08.08.2011р., у якому клопотав про продовження терміну виконання розпорядження до 30.04.2012 р. у зв'язку із неможливістю його виконання внаслідок блокування частиною акціонерів прийняття рішення про приведення статуту у відповідність із діючим законодавством.
Станом на 13 жовтня 2011 року позивачем розпорядження №19-ВІ від 06.05.2011 р. не виконано, а тому відповідач виніс постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №144-ВІ від 13 жовтня 2011 року. Відповідно до даної постанови, до позивача за невиконання розпорядження застосовано санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно із ст.6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій професійних учасників ринку цінних паперів, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів.
Зі змісту даної норми вбачається наявність у відповідача повноважень на здійснення перевірок, а відповідач довів наявність законних підстав для проведення перевірки, що спростовує доводи позивача стосовно безпідставності проведеної перевірки.
Відповідно до ч.3 ст.155 Цивільного кодексу України, якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.
Право відповідача надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства закріплене в ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Судом встановлено, що в ході перевірки було виявлено порушення даної норми ЦК України, на підставі чого відповідач виніс розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери та надав строк для його усунення та інформування відповідача про проведені заходи.
Однак, незважаючи на продовження строку для усунення виявлених порушень, позивач не виконав вимоги розпорядження, яке відповідно до ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" є обов'язковим для виконання.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її територіальні органи має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів у відповідності із ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Стаття 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлює відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у вигляді фінансових санкцій у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі даних норм відповідачем була винесена постанова №144-ВІ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та накладено на ВАТ "Вінницямолоко" штраф у розмірі 17000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не наводить жодних доказів протиправності дій окремих акціонерів, а тому суд, враховуючи закріплений Конституцією України принцип презумпції невинуватості, вважає дані доводи позивача необгрунтованими та безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу позивача на положення ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідно до яких, у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.
Таким чином, вбачаючи у рішенні загальних зборів акціонерного товариства та/або позиціях окремих акціонерів, ознаки протиправності, акціонери даного товариства мають право звернутися до суду за скасуванням даного рішення.
Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не було вжито всіх заходів для виконання розпорядження відповідача, а тому суд не бере до уваги доводи позивача щодо неможливості застосування до товариства санкцій внаслідок неправомірних дій окремих акціонерів.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем повністю доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, витрати пов'язані з розглядом справи, згідно положень статті 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
25.11.2011