ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4641/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю:
позивача : ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Шеренгової А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації"
про: визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
13 жовтня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до комунального підприємства "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року відкрито провадження по даній справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Стадницької сільської ради Вінницького району від 30 червня 2011 року за ним оформлено право власності на виробничий цех, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва про право власності, виданого на виконання рішення сільської ради, він звернувся до органу реєстрації речових прав із заявою щодо проведення державної реєстрації права приватної власності.
Проте, рішенням комунального підприємства "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" №110 від 28.09.2011 року позивачу відмовлено в державній реєстрації прав.
Не погодившись із рішенням органу реєстрації, з метою захисту порушених прав та інтересів позивач звернувся до адміністративного суду із вимогами визнати протиправним та скасувати рішення КП “ВООБТІ” про відмову в державній реєстрації прав №110 та зобов’язати КП “ВООБТІ” вчинити дії щодо державної реєстрації за ним права приватної власності на виробничий цех.
28.10.2011 року представник відповідача подала до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначила, що в реєстрації прав позивачу відмовлено на підставі неможливості встановити відповідність заявлених прав і поданих ним документів вимогам законодавства, а реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила врахувати письмові заперечення на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
16 вересня 2011 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до комунального підприємства "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" із заявою щодо реєстрації права приватної власності на виробничий цех, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 До заяви додав всі необхідні документи, в тому числі копію свідоцтва про право власності, яким підтверджено права власника на цей об’єкт за ОСОБА_1
28 вересня 2011 року комунальним підприємством "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення №110, яким відмовлено в проведенні державної реєстрації прав. Рішення органу реєстрації мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами (підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно). Невідповідність полягає у тому, що згідно із матеріалами інвентаризаційної справи №538 будівля виробничого цеху не прийнята в експлуатацію. Додатково у рішенні містяться посилання на статтю 331 Цивільного кодексу України та пункт 1.6 Тимчасового положення, відповідно до яких “державній реєстрації підлягає право власності тільки на закінчене будівництвом майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку”.
При цьому, суд встановив, що підставою для звернення представника позивача до комунального підприємства із заявою щодо реєстрації права власності слугувало рішення №53 виконавчого комітету Стадницької сільської ради Вінницького району від 30 червня 2011 року, а також отримання свідоцтва, яким підтверджується оформлення права власності на виробничий цех за ОСОБА_1
Даючи правову оцінку рішенню органу реєстрації, суд зважає на таке.
Нормативними актами, що визначають порядок проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" із змінами, внесеними 17 листопада 2009 року, а також Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5. При цьому, норми Тимчасового положення діють в тій частині, що не суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у відповідній редакції.
Під державною реєстрацією прав розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об’єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.2 Тимчасового положення).
Розділами ІІ та ІІІ Тимчасового положення деталізовано порядок подання документів для державної реєстрації прав та процедуру проведення самої реєстрації прав.
При цьому, пунктом 3.5 Тимчасового положення визначені підстави, за яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав. Однією із підстав передбачено таку: подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення).
Саме на цю підставу і послався орган БТІ, відмовляючи у проведенні державної реєстрації.
Проте, суд не погоджується із висновками, викладеними у рішенні комунального підприємства "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" №110 від 28 вересня 2011 року, враховуючи наступне.
Посилаючись на підпункт 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення як на підставу для відмови у здійсненні реєстрації, відповідач вказує на невідповідність поданих документів вимогам статті 331 ЦК України та пункту 1.6 Тимчасового положення, адже у матеріалах інвентаризаційної справи відсутні документи, які б свідчили про прийняття в експлуатацію відповідного об’єкта.
Так, Пунктом 1.6 Тимчасового положення визначено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Особливості прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначено Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року. Зокрема, пунктом 11 цього Порядку передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
При цьому, у пункті 13 Порядку зазначено, що зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для “… та оформлення права власності на нього”, тобто на об’єкт.
З аналізу наведених положень випливає, що зареєстрована декларація або сертифікат як завершальний етап прийняття в експлуатацію відповідного об’єкта передує процедурі оформлення права власності на цей об’єкт; а тому, оформлення права власності на певний об’єкт та видача відповідного свідоцтва не може бути реалізовано без відповідних документів, які підтверджуватимуть прийняття об’єкта в експлуатацію.
Оскільки рішенням №53 Стадницької сільської ради Вінницького району від 30 червня 2011 року оформлено право власності на виробничий цех на ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право власності на цей об’єкт, тому реєстратором БТІ необґрунтовано не враховано такої обставини.
Більше того, безпідставним в даному випадку є також посилання реєстратора БТІ на статтю 331 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена норма не регулює порядок реєстрації завершених будівництвом об’єктів. Відсутні з цього приводу пояснення також і в представника відповідача.
За наведених обставин, рішення комунального підприємства "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" про відмову в реєстрації прав з тих підстав, що зазначені у ньому, є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, з метою надання повного захисту правам та інтересам позивача задоволенню підлягає і вимога щодо зобов’язання відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації за позивачем права приватної власності на виробничий цех. При цьому, суд звертає увагу на тому, що послідовність таких дій реєстратора БТІ (дій, що передують самій державній реєстрації) визначена у розділах І та ІІ Тимчасового положення.
Відтак, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що відповідачем не наведено ґрунтовних аргументів, що підтверджували б правомірність прийнятого рішення, а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв’язку із тим, що суд дійшов висновку щодо задоволення адміністративного позову повністю, а також підтвердження сплати позивачем 3,40 гривень судового збору, вказану суму належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" про відмову в державній реєстрації прав за № 110 від 28.09.2011 року.
Зобов`язати комунальне підприємство "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" вчинити дії щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на виробничий цех з прибудовою в цілому, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що складаються з приміщень виробничий цех А, загальною площею 1765,6 кв.м., прибудова, А1, бетонний майданчик,1, бетонний майданчик, 2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
24.11.2011