ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4737/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 12.10.2011 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 196488,00 грн. та по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 53267,70 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не сплачує визначену суму податкового боргу, за ним рахується заборгованість, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень статті 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 24.10.2011р. відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 24.10.2011р., направлялась за адресою реєстрації відповідача, яка вказана в позовній заяві. На адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою органу поштового зв'язку - "за зазначеною адресою не проживає". Вся поштова кореспонденція відправлялась за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи.
За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходили.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Вінницької міської ради як фізична особа - підприємець 23.11.2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3 (а.с. 8) та перебуває на обліку у ДПІ м. Вінниці.
За результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 24.11.2005 року по 30.09.2007 року, державними інспекторами ДПІ у м. Вінниці встановлено порушення відповідачем статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року за № 13-92 із змінами та доповненнями, а також підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р., пункт 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. (а.с. 11).
За результатами перевірки складено акт №578/17 від 14.03.2008 року (а.с.10-11).
На підставі даного акта ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013231721/3 від 29.09.2008р., яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 130992 грн. - основного платежу, 65496 грн. - фінансових санкцій та № 0013251721/3 від 29.09.2008р. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 54540,32 грн. - основного платежу (а.с.13). Зазначені рішення отримані відповідачем.
З метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу форми “Ф1”№ 1/32 від 10.01.2009р. та другу податкову вимогу форми “Ф2”№ 2/795 від 06.03.2009р. (а.с. 17, 15).
Таким чином, станом на 12.10.2011р. за СПД ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 250613,70 грн., з них основний платіж –249755,7 грн., штрафна санкція –858,00 грн., що підтверджується обліковими картками платника (а.с. 18-20) та розрахунком суми позову (а.с. 16).
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (Далі –Закон № 2181) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (апеляційне узгодження податкового зобов’язання).
Згідно підпункту 5.2.5 пункту 5.2 названої статті з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.
Доказів оскарження в судовому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано. Відомостей про сплату боргу до суду також не надано.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 названого Закону податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Вінниці відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону №2181 відповідачеві виставлено першу та другу податкові вимоги, проте сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Доказів сплати заявленої суми заборгованості або оскарження її відповідачем в судовому порядку суду не надано. За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 250613,70 грн.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2 АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, № 26001024754200 АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) в дохід Державного бюджету заборгованість у сумі 250613,70 грн. (двісті п'ятдесят тисяч шістсот тринадцять грн. 70 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Томчук Андрій Валерійович
11.11.2011