Провадження № 2/537/522/2025

Справа № 537/6847/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2025 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 537/6847/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 29.03.2024-100004808 від 29.03.2024 у розмірі 17820 грн. та стягнути понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 14.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 14.03.2024-100001565. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 9000 грн. строком на 42 днів, з датою повернення кредиту 25.04.2024, процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ», ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ»; спосіб надання кредиту - електронний переказ на реквізити, вказані позичальником. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі та надав грошові кошти відповідачеві. 29.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно з яким на підставі звернення позичальника строк дії договору був продовжений на 57 днів з датою повернення кредиту 10.05.2024. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17820 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9000 грн. та заборгованості по процентам у розмірі 8820 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Споживчий центр».

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, згідно з матеріалами справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань, в тому числі про застосування строку позовної давності, до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом встановлено, що 14.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №14.03.2024-100001565 шляхом підписання заявки електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е529, яка є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Споживчий кредит» відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 9000 грн. строком на 42 дні з датою повернення 25.04.2024, з процентною ставкою «Економ» у розмірі 2% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно, та з ставкою «Стандарт» у розмірі 2,5 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». За умовами кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту 17820 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 8820 грн.

Згідно із копією квитанції ID платежу 2437930308 від 15.03.2024 відповідачу на її картку НОМЕР_1 було надано кошти у розмірі 9000 грн. за договором № 14.03.2024-100001565.

29.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) шляхом надання пропозиції та відповіді кредитора про прийняття пропозиції (акцепт), за умовами якого був продовжений строк, на який видався кредит № 13.03.2024-100001565 від 15.03.2024, на 57 днів з дня його надання з датою повернення кредиту 10.05.2024.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 29.03.2024-100004808 від 29.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 17820 грн., з яких: 9000 грн. – основний борг та 8820 грн. – проценти. Доказів того, що ОСОБА_1 сплачувала заборгованість за тілом кредиту чи процентами матеріали справи не містять.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 612, 615, 1052, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.03.2024-100004808 від 29.03.2024 у розмірі 17820 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                           С.О. Фадєєва

Повне рішення складено 21.03.2025