Справа № 308/3935/25

1-кс/308/1601/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023226290000167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про арешт майна, -

встановив:

18 березня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023226290000167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про арешт майна.

Згідно вказаного клопотання прокурор просить з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, накласти арешт на картковий рахунок Акціонерного товариства «Банк Восток» №5168180004792070, код ЄДРПОУ 26237202, ліцензія НБУ №204 від 18.10.2011, що розташоване за адресою м.Дніпро, вул.Курсантська, буд.24, шляхом заборони користуватись та відчужувати кошти, які знаходяться на рахунку банківської картки.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Прокурор просить накласти арешт із забороною користуватись та відчужувати кошти, які знаходяться на рахунку банківської картки.

В клопотанні зазначено, що підставами для накладення арешту на вищевказане майно є збереження такого майна за для здійснення заходів щодо пред`явлення цивільного позову, однак такий надано до матеріалів клопотання додано не було.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя - це підсудність.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України(див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №12023226290000167 від 13 травня 2023 року, орган досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні: Сектор дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Однак з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що правопорушення було вчинено на території Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, теж саме вбачається з матеріалів доданих до клопотання. До матеріалів клопотання не додано жодних доказів підслідності Ужгородському РУП ГУНП в Закарпатській області, чи була змінена підслідність, ким, коли з яких підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, тому клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження має подаватися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Вказана позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.04.2020 (провадження №51-1901 впс 20).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що дане клопотання про арешт майна підлягає розгляду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, оскільки відсутні будь які данні про зміну підслідності та підстави такої зміни, а відповідно підлягає поверненню.

Разом з тим, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч.2 ст.132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Вказана позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду колегії суддів від 31 травня 2021 (справа № 646/3986/19, провадження № 51-3335 кмо 20).

Крім, того варто зазначити, що повернення клопотання, не позбавляє орган досудового розслідування при усуненні умов, які сприяли поверненню клопотання, звернутись з таким клопотанням повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури  ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023226290000167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про арешт майнаповернути прокурору.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна) , якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1