Справа № 166/1247/24

Провадження 1-кп/166/11/25

Ухвала

іменем України

19 березня 2025 року                                         с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні №22024030000000025, відомості про яке внесено до ЄРДР 08 лютого 2024 року, про обвинувачення

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучичі Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гута Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Бережці Ковельського району Волинської області, жителя АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Любомль Волинської області, жителя АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,

                                                        встановив:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження .

Прокурор через систему " Електронний суд" 19.03.2025 року подав клопотання про продовження на 60 днів строку тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки строк тримання під вартою закінчується 21 березня 2025 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, залишились незмінними.

Так, прокурор зазначив, що у період часу з середини січня 2024 року по 08.02.2024 року обвинувуачені : ОСОБА_4 , діючи в складі очолюваної ним організованої групи , спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 ( відносно якого матеріали досудового розслідування виділено в окреме кримінальне провадження ) , обгрунтовано обвинувачуються у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу, предметом яких був особливо небезпечний наркотичний засіб, в особливо великих розмірах, вчиненими організованою групою , тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 307 КК України; у незакінченому замаху на переміщення наркотичного засобу через митний кордон України поза митним контролем , предметом яких був особливо небезпечний м наркотичний засіб, в особливо великих розмірах, вчиненими організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 305 КК України.

28.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.

30.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.06.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 08.08.2024 включно, без визначення розміру застави.

В подальшому, ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області неодноразово продовжено раніше застосований запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, востаннє 14.08.2024 до 20.08.2024 включно.

Ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2024 року, 28.05.2024 року продовжено строк досудового        розслідування у кримінальному провадженні № 22024030000000025 від 08.02.2024 року відповідно до чотирьох місяців, тобто до 08.04.2024 року ; до шести місяців, тобто до 08.08.2024 року .

09.02.2024 о 04:30 год поблизу населеного пункту Гута Ковельського району Волинської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України. В цей же день останнім повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 15 ст. 305 КК України.

30.07.2024 року підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 305 , ч.3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2024 року відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн.

19.02.2024 року Волинським апеляційним судом постановлено скасувати ухвалу слідчого судді від 10.02.2024 року в частині визначення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застави, в решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

У подальшому , ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області неодноразово проджовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , востаннє 14.08.2024 до 20.08.2024 року .

Ухвалами Ратнівського районного суду Волинської області неодноразово продовжено обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє 21.01.2025 року до 21.03.2025 року включно .

Допитані як підозрювані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечили свою причетність до вчинення інкримінованих їм правопрорушень.

Допитаний 09.02.2024 в якості підозрюваного ОСОБА_5 свою причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. При цьому, в ході проведення допиту він пояснив, що погодився на пропозицію ОСОБА_6 отримати грошову винагороду за переправлення товарів через кордон в республіку білорусь . Відповідно до домовленостей , 08.02.2024 він зустрівся із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поблизу с.Гута . При цьому, його роль полягала у спостереженні за місцевістю, а про вчинення в результаті таких дій незакінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу - смоли канабісу дізнався після їх виявлення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 під час патрулювання державного кордону України в даній місцевості.

Разом з тим, 03.06.2024 ОСОБА_5 , будучи додатково допитаним у якості підозрюваного , змінив свої попередні покази та пояснив, що 08.02.2024 погодився на пропозицію ОСОБА_14 перевести автомобілем на околицю с.Гута особисті речі ОСОБА_15 . Після чого, у вечірню пору доби, того ж дня, він зустрів ОСОБА_14 та його товариша, які завантажили до його автомобіля сумки. ОСОБА_5 підвіз їх на околицю с. Гута , де вони , забравши вищевказані сумки , залишились з невідомих для нього причин, а сам поїхав додому. У подальшому знову ж таки , на пропозицію ОСОБА_14 ОСОБА_5 прибув на автомобілі до місця , де він висадив ОСОБА_14 та його товариша, аби разом поїхати до лазні, розміщеній на околиці с. Гута , однак по дорозі їх затримали військовослужбовці, запідозривши у вчиненні злочину.

Обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджується зібраними у відповідності до КПК України доказами , оскільки обвинувальний акт затверджено прокурором та скеровано для розгляду по суті до суду.

Таким чином, прокурор покликається, що обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацію майна,наявні ризики , передбачені пунктами 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України , а також останні не мають постійного місця роботи, офіційних джерел доходу, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, що мало місце в нічну пору доби поблизу лінії державного кордону, що може свідчити про намір підозрюваних переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та кожен на інших обвинувачених у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на обставини, які свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на 60 днів , без визначення розміру застави відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання  про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з підстав, викладених у них.Поряд з цим, просив відмовити у задоволенні клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу до кожного з них на запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою .

Обвинувачені проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання їх під вартою заперечили, просили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, ОСОБА_7 - домашній арешт чи заставу .

Захисники, кожен окремо, проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання їх під вартою заперечили, підтримали клопотання обвинувачених . Пояснили, що прокурор не довів наявності жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дають підстави для продовження строку тримання під вартою.

Крім того, захисник ОСОБА_8 заперечив повністю щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки прокурором пропущено строк подання клопотання про продовження строку тримання під вартою, встановлений ч.6 ст. 199 КПК України та не клопотав про його відновлення.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За нормами ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом установлено, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, що доводиться доказами зібраними стороною обвинувачення відповідно до вимог КПК України та подані суду для дослідження.

Згідно до відомостей реєстру досудового розслідування №22024030000000025 від 08.02.2024 року ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області обвинуваченим обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє 14 серпня 2024 року – по 20 серпня 2024 року включно.

Ухвалами Ратнівського районного суду Волинської області неодноразово обвинуваченим ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, востаннє 21.01.2025 року по 21 березня 2025 року включно.

Суд уважає, що з моменту продовження востаннє запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 , що мало місце 21 січня  2025 року та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставами для обрання щодо них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваних може забезпечити  більш м`який запобіжний захід, а наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, кримінальне провадження по суті не розглянуто. Разом з тим, у кримінальному провадженні досліджуються докази, надані прокурором. Поряд з цим, обвинувачені: ОСОБА_16 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7  судом не допитані.

Установлено, що обвинувачені підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Бессієв проти Молдови" вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, відсутність постійної роботи в усіх обвинувачених, їх сімейний стан, свідчать про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень у вечірню пору доби поблизу лінії державного кордону, останні проживають у прикордонних населених пунктах, існує висока ймовірність обізнаності з місцевістю, знайомства із місцевими жителями, що додатково свідчить про можливість незаконного перетину ними території України поза пунктами пропуску, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 про раніше проходження ним служби в прикордонних військах та місцем проживання обвинувачених у населених пунктах, розташованих близько кордону України із білорусією. Разом з тим, у ОСОБА_4 існує реальна можливість виїхати за межі України, так як він має відстрочку від призову, згідно абз. 11 ч.2 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що його дружина являється особою з інвалідністю. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 до недавнього часу , зокрема, після його викликів до органу досудового розслідування для проведення допитів , розглядав способи перетину державного кордону, в тому числі , повідомляв про готовність виїзду при першій можливості.

На користь доводів прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою свідчить те,що інспектор ДУ "Луцький СІЗО" 15 березня 2024 року вилучив в обвинуваченого ОСОБА_7 приховану в кросівку записку, надіслану йому ОСОБА_6 , у якій останній обговорює свою та інших обвинувачених лінію поведінки, що останні не заперечили про такий факт.

Таким чином, на думку суду, продовжують існувати передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України ризики.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 має статус обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні за ч.3 ст.332 КК України (організація незаконного переправляння осіб через державний кордон України), судовий розгляд якого здійснюється Шацьким районним судом Волинської області. Відтак, щодо ОСОБА_6 продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні змінив надані ним первинні показання у цьому кримінальному провадженні.

Окрім того, обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом , зокрема підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для них неправдиві показання.

Також наявність у обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 певних соціальних зв`язків - - місця реєстрації, та проживання, близьких родичів , у тому числі наявність у ОСОБА_4 неповнолітніх дітей, хворої дружини, не завадило кожному з них бути обгрунтовано обвинуваченими у межах даного кримінального провадження.

Загалом, суд дійшов висновку, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, про який заявляли клопотання обвинувачені -   змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м`який ,  не пов`язаний із триманням під вартою , на думку суду, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, які на теперішній час не зменшилися і не змінилися, кримінальне провадження по суті не розглянуто, а тому слід продовжити обраний щодо кожного з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів .

Отже, суд приходить до висновку, що викладене вище дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Поряд з цим, вивченням даних про обвинувачених також не встановлено будь-яких фактичних даних, які б були достатніми для можливості застосування щодо них менш суворого запобіжного заходу, та як наслідок, забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а тому на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд розміру застави не визначає.

Клопотання адвоката ОСОБА_8 про те, що необхідно відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , яке підтримали інші захисники , із-за не дотримання ним вимог ч.6 ст. 199 КПК України , не заслуговує на увагу та спростовується вимогами ст. 186, ч.4 ст. 199, 331 КПК України , відповідно до яких суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.Відтак, подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою пізніше, ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не є наслідком для суду відмовити в його задоволенні.

Разом з тим, інші твердження обвинувачених ,їх захисників стосовно зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не заслуговують на увагу з вищенаведених підстав для продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 350 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання  під вартою  в кримінальному провадженні №22024030000000025, відомості про яке внесено до ЄРДР 08 лютого 2024 року,  стосовно обвинувачених:  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,  задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , на 60 днів, тобто до 17 травня 2025 року включно без визначення застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , на 60 днів, тобто до 17 травня 2025 року включно без визначення застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , на 60 днів, тобто до 17 травня 2025 року включно без визначення застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , на 60 днів, тобто до 17 травня 2025 року включно без визначення застави.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну, кожному з них, запобіжного заходу з тримання під вартою на  запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою .

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави або домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Дата оголошення повного тексту ухвали 21 березня 2025 року о 15:50 год.

Суддя ОСОБА_1