Судове рішення #19077764

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 вересня 2011 р.           Справа № 2а/0270/3905/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,

при секретарі судового засідання:   Медяній Наталі Анатоліївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   не з'явився;

відповідача :   ОСОБА_1- представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_2   

до:   заступника прокурора Харківської області радника юстиції О.Кухара  

про: визнання бездіяльності  протиправною, рішення незаконним, зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до  заступника прокурора Харківської області радника юстиції О.Кухара про визнання бездіяльності  протиправною, рішення незаконним, зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на переконання позивача, Генеральною прокуратурою України неналежно розглянуто його заяви від 04 травня 2011 року щодо: необхідності ініціювання перевірок по фактах утримання позивача під вартою у Харківському слідчому ізоляторі №27 у період з 01.09.2003р. по 24.11.2003р.; відкриття та перегляду особистої кореспонденції позивача, адресованої органам прокуратури та уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. ОСОБА_2 вважає, що неналежний розгляд заяв від 04.05.2011р., що знайшов своє відображення у листі прокуратури Харківської області №09/1-11392-10 від 10.06.2011р. є протиправною бездіяльністю та просить визнати вказане рішення протиправним, зобов'язати відповідача провести належні перевірки фактів, викладених в заявах від 04.05.2011р.

Судом враховано, що позивач ОСОБА_2 перебуває у Вінницькій установі виконання покарань УДДПВП України у Вінницькій області (№1) як засуджений до довічного позбавлення волі. Враховуючи соціальний статус позивача, суд на підставі статті 6 КАС України вважає за можливе розгляд справи здійснювати у відсутності позивача.  

За приписами частини 6 статті 35 КАС України особі, яка бере участь у справі та на момент її розгляду відбуває покарання, пов`язане з обмеженням особистої свободи (довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовця, обмеження волі, арешт), повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

При цьому, судом враховано всю переписку, що велася із позивачем, а також ті обставини, якими обґрунтовуються його вимоги.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 41-43). Вказала, що у листі прокуратури Харківської області  №09/1-11392-10 від 10.06.2011р. адресованому ОСОБА_2 повідомлено заявника про розгляд його звернень від 04.04.2011р., 29.04.2011р., 04.05.2011р. Крім того представник відповідача наголосила на тій обставині, що заяви позивача від 04.05.2011р. ініціюють розгляд питань, стосовно яких припинено провадження, згідно висновку про припинення провадження за зверненнями засудженого ОСОБА_2, затвердженого прокурором Харківської області державного радника юстиції 2 класу В.Л. Слинчук від 03.11.2008р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у адміністративній справі докази, судом  встановлено наступне.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_2 відбуває покарання у Вінницькій установі виконання покарань УДДПВП України у Вінницькій області (№1) за вироком Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2003 року.

Як вбачається з позовної заяви 04.05.2011р. ОСОБА_2 звернувся із заявами до Генерального прокурора України В. Пшонка (а.с.44-45)  з проханнями ініціювання питання щодо проведення перевірки по фактах порушень вчинених під час його тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі у період з 01.09.2003р. по 24.11.2003р. та про питання щодо незаконного відкриття та перегляду особистої кореспонденції позивача, адресованої органам прокуратури та уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України “Про звернення громадян”, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Таким чином, Генеральна прокуратура України переслала за належністю вказані заяви ОСОБА_2 від 04.05.2011р. до прокуратури Харківської області.

Листом вих.№09/1-11392-10 від 10.06.2011р. (а.с.6), направленого на адресу Вінницької установи виконання покарань №1 УДДПВП України у Вінницькій області, яким прокуратура Харківської області за підписом заступника прокурора області старшого радника юстиції О.Кухара повідомила ОСОБА_2, що його звернення від 04.04.2011р., 29.04.2011р., 04.05.2011р. розглянуті. Крім того, зазначили, що обставини щодо перевірки фактів викладених у заявах засудженого раніше перевірялись апеляційним судом Харківської області під час судового розгляду справи і судом касаційної інстанції за касаційними скаргами учасників процесу та не знайшли свого об'єктивного підтвердження, тому на даний час підстав для вжиття заходів прокурорського реагування немає.

Проте позивач, не погодившись із наданою відповіддю, звернувся до адміністративного суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд  зважає на таке.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією  України права звертатися до органів державної влади регламентовано у Законі України "Про звернення громадян".

Так, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій  незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (стаття 1 Закону).

До звернень громадян Закон відносить викладені у письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

При цьому, у статті 3 цього Закону під заявою (клопотанням) розуміється звернення  громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного  законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від  форм  власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення  думки щодо поліпшення їх діяльності.

Порядок розгляду звернень громадян (в тому числі й заяв та клопотань) передбачений розділом 2 зазначеного Закону. Зокрема, частиною 1 статті 15 Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування   та  їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд  заяв  (клопотань),  зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх  виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

При цьому, статтею 20 цього Закону передбачено термін розгляду таких звернень, що становить не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що при дослідженні матеріалів справи та на основі наданих представником відповідача заперечень, судом встановлено, що крім Закону України "Про звернення громадян", прокуратура керується відомчим нормативним документом Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн, який є спеціальним та регулює порядок розгляду і вирішення звернень в органах прокуратури України "Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України".

Розділом 6  Інструкції визначено, що звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь. При відмові в задоволенні звернень відповідь має бути мотивованою і зрозумілою. При відмові в задоволенні звернень відповідь має бути мотивованою і зрозумілою.

          Рішення про відхилення таких звернень у міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах приймається і відповідь заявникам надається прокурором або його заступником.

Так, судом встановлено, що на звернення позивача ОСОБА_2 від 04.05.2011р. йому надано відповідь шляхом направлення листа вих. №09/1-11392-10 від 10.06.2011р., яким повідомлено, що  обставини щодо перевірки фактів викладених у заявах засудженого раніше перевірялись апеляційним судом Харківської області під час судового розгляду справи і судом касаційної інстанції за касаційними скаргами учасників процесу та не знайшли свого об'єктивного підтвердження тому на даний час підстав для вжиття заходів прокурорського реагування немає.

Як встановлено в судовому засіданні, перевірка з питань порушення прав позивача під час його тримання у Харківському слідчому ізоляторі за його зверненнями проводилась прокуратурою Харківської області неодноразово, нові дані або факти, які потребують додаткової перевірки відсутні, всі доводи ОСОБА_2 з цих питань перевірені у повному обсязі і заявнику надані мотивовані відповіді. Крім того провадження по зверненнях засудженого ОСОБА_2 з питань додержання законності під час його тримання у Харківському слідчому ізоляторі припинено, згідно висновку про припинення провадження, затвердженого прокурором Харківської області 04.11.2008р. (а.с. 47-50). Про прийняте рішення повідомлено заявника та роз'яснено порядок його оскарження листом №16-11284-06 від 04.11.2008р. (а.с.51-52).

Враховуючи п.4.13 Інструкції, згідно якого припинення провадження із заявником можливо у випадку, якщо у повторному зверненні від особи до одного й того ж органу прокуратури відсутні нові дані або факти, які потребують додаткової перевірки, а всі викладені доводи раніше перевірені у повному обсязі та заявникові надано вичерпну відповідь керівником з повідомленням про припинення провадження і роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;

          Провадження припиняється один раз на підставі мотивованого висновку виконавця, затвердженого прокурором району, міста, області та прирівняних до них, а в апараті Генеральної прокуратури – заступником Генерального прокурора України.

          Повідомлення про припинення провадження за скаргами заявнику надсилається один раз. Наступні звернення з питань, що раніше перевірялись, рапортом долучаються до наглядового провадження.

          Провадження поновлюється, якщо підстави, за якими воно припинялось, відпали. Нові дані про порушення закону, повідомлені заявником, перевіряються в порядку, встановленому цією Інструкцією.

Тому, посилання позивача на те, що йому надано неналежну відповідь на заяви від 04.05.2011р., а відтак прокуратурою Харківської області допущено бездіяльність є недоречними, а в сукупності з вимогою по зобов'язанню відповідача провести перевірку фактів викладених в заявах від 04.05.2011р. щодо утримання позивача під вартою у Харківському слідчому ізоляторі №27 у період з 01.09.2003р. по 24.11.2003р.; відкриття та перегляду особистої кореспонденції позивача, адресованої органам прокуратури та уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, - суд розцінює як такі, що не підлягають задоволенню.

Більше того, суд  приймає до уваги висновок про припинення провадження за зверненнями засудженого ОСОБА_2, затвердженого прокурором Харківської області 04.11.2008р. та  вважає що відповідачем надано вичерпну відповідь позивачеві у листі  №09/1-11392-10 від 10.06.2011р., оскільки згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивачеві було відомо про існування вказаного висновку, а тому його посилання на те, що  відповідь від 10.06.2011р. є незаконною та такою, що суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не відповідає дійсним обставинам справи.

З урахуванням положень статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд вважає, що вимоги позивача щодо  бездіяльності, нерозгляду заяв позивача від 04.05.2011р., неправомірності письмової відповіді заступника прокурора Харківської області О. Кухара 10.06.2011р., зобов'язання провести перевірку фактів, викладених у заявах від 04.05.2011р. за результатами яких винести мотивовані відповіді, - є недоведеними та не підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України  оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки повністю спростовані матеріалами справи. Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленим, що відповідачем, права ОСОБА_2 порушені не були, оскільки його дії відповідають вимогам Закону України “Про звернення громадян" та статті 19 Конституції України й статті 2 КАС України.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -



ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                Томчук Андрій Валерійович



22.09.2011

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація