ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3798/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1-керівник підприємства, ОСОБА_2- представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4-представники за довіреностями;
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - представники за довіреностями;
свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Аеропорт Вінниця"; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаоптім"
до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Аеропорт Вінниця», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім» з позовом до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування п.1 (опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, розгляду питання про притягнення до відповідальності винних осіб), п.2 (відображення в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Авіаоптім» на суму 98056,0 грн; забезпечення стягнення з ТОВ «Авіаоптім» 98056,0 грн. за виконані роботи з поточного ремонту приміщення), п.3 (в подальшому суворо дотримуватися норм Закону України «Про бухгалтерський облік Закону України «Про оренду державного та комунального майна, Цивільного кодексу України) листа вимоги від 03.06.2011 року №02-06-20-14-4334.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Аеропорт Вінниця» (надалі - Позивач) складено акт від 18.05.2011 року. Згодом, на адресу позивача надійшов лист-вимога №02-06-20-14/4334 від 03.06.2011 року «Про усунення порушень законодавства з фінансових питань», згідно якого, позивачу необхідно вжити заходи, а саме: 1.опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб); 2. відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з ТОВ «Авіаоптім» на суму 98056,00 грн.; забезпечити стягнення з ТОВ «Авіаоптім» 98056,00 грн. за виконані роботи з поточного ремонту приміщення; 3. в подальшому суворо дотримуватися норм Закону України «Про бухгалтерський облік Закону України «Про оренду державного та комунального майна, Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково суду пояснили, що ТОВ «Авіаоптім» проводився капітальний ремонт приміщення відповідно до дефектного акту у відповідності до п.7.4 договору оренди №1/10/09 від 01.10.2009 року, а розрахунки проводилися відповідно до п.3.5 зазначеного договору. Не зрозумілими є висновки відповідача у листі-вимозі на посилання порушення умов підпунктів 4.2 та 5.9 зазначеного договору оренди, що саме здійснювався поточний ремонт орендованого приміщення.
Представники відповідача вимоги позивача не визнали з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях від 30.08.2011 року (т1.а.с.130-136), зазначивши про правомірність власних дій та достовірність встановлених фактів при проведені ревізії комунального підприємства «Аеропорт Вінниця».
Вважають заявлені вимоги необґрунтованими та зазначають про проведення позивачем саме поточного ремонту приміщення, а тому в задоволенні позову просять суд відмовити в повному обсязі.
Представники третьої особи в судовому засіданні зазначили, що позов підлягає задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області в період часу з 27.04.2011 року по 18.05.2011 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану. За результатами вказаної ревізії складено акт від 18.05.2011 року №06-15/16. В акті ревізії зазначено, що позивачем починаючи з лютого місяця 2010 року перераховано ТОВ «Авіаоптім» за виконані роботи з поточного ремонту приміщення технічних бригад, яке одночасно виступає предметом оренди відповідно до Договору №1/10/09 – 98056,0 грн., чим порушено умови підпункту 4.2, 5.9 вказаного Договору, частини 1 статті 18-1 Закону України від 10.04.1992 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна та частину 1 статті 776 Цивільного Кодексу України, в частинах зобов’язання орендаря протягом дії договору проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради 26 сесії 5 скликання № 879 від 25 вересня 2009 року «Про здачу в оренду приміщень комунальним підприємством «Аеропорт Вінниця» (т.1,а.с.25) зобов’язано КП «Аеропорт Вінниця» укласти договір оренди з ТОВ «Авіаоптім» на умовах, визначених у проекті договору(т.1, а.с.26-31), який додавався до рішення. Доказів щодо скасування даного рішення Вінницької обласної ради відповідачем не надано.
На виконання даного рішення між КП «Аеропорт Вінниця» та ТОВ «Авіаоптім» укладено договір оренди приміщення №1/10/09 від 01.10.2009 року (т.1, а.с.78-83), що відповідає редакції проекту договору, який був затверджений рішенням Вінницької обласної ради.
Перед передачею приміщення в оренду було складено дефектний акт від 17.07.2009 року (т.1, а.с.94-95), який затверджений начальником управління транспорту Вінницької обласної державної адміністрації.
Даним актом встановлено, що конструктивні елементи будівлі, приміщень, електроживлення, водопостачання та каналізації знаходяться в незадовільному стані, не придатні для використання за призначенням та потребують невідкладного ремонту і заміни.
Відповідно до ч.1 ст.767 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.
Згідно п.7.4 договору оренди №1/10/09 від 01.10.2009 року зазначено, що орендодавець зобов’язується проводити за власний рахунок капітальний ремонт приміщення та ремонт з відновленням інженерних мереж відповідно до дефектного акту.
Згідно п.3.5 вказаного Договору зазначено, що орендна плата в розмірі 20% від нарахованої суми перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, розрахунок по іншій частині орендної плати (80%) проводиться роботами, що здійснюються відповідно до договору підряду від 01.10.2009 року №16 або коштами.
Відповідно до ч.2 ст.18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.776 Цивільного кодексу України, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається, вказані умови у договорі оренди відповідають чинному законодавству, а посилання відповідача на ст.18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.776 Цивільного кодексу України у п.2 листа-вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Серед іншого, контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області зазначається про порушення позивачем п.4.2 та 5.9 договору оренди від 01.10.2009 року №1/10/2009.
Згідно п.4.2 договору оренди №1/10/09 від 01.10.2009 року зазначено, що орендар зобов’язаний протягом дії Договору до повернення об’єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об’єкта оренди. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов’язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.
Згідно п.5.9 вказаного Договору оренди зазначено, що орендар зобов’язується проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення.
Враховуючи дані пункти Договору оренди, а також затвердженого кошторису та наказів ТОВ «Бродецький завод бетонних виробів» (т.1, а.с.196, 225-229, 232-234, 235а-236а, 237-237б, 238б-240, 242-250) щодо відрядження працівників на КП «Аеропорт Вінниця» для проведення поточного ремонту, контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області зазначає, що ТОВ «Авіаоптім» проводило саме поточний ремонт.
Однак, як вбачається зі звіту про незалежну оцінку вбудованих приміщень будівлі техбригад (т.1, а.с.105-109) стан будівлі визначено, як незадовільний. Експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх ремонту. Фізичний знос будівлі 42,45%.
Згідно п.1.1 договору оренди №1/10/09 від 01.10.2009 року зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно частину нежитлового приміщення технічних бригад для використання його під розміщення технічних служб, лабораторії, складських приміщень.
Як зазначалося вище, у відповідності до ч.4 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна.
Згідно пояснень представників позивача та третьої особи, приміщення технічних бригад не могли використовуватись за своїм призначенням та не відповідали умовам визначеним п.1.1 договору оренди.
З метою виконання п.1.1 договору оренди між позивачем та третьою особою укладено договір підряду №16 від 01.10.2009 року (т.1, а.с.72-77).
Згідно вказаного договору підряду п.1.1 передбачено, що КП «Аеропорт Вінниця» доручає, а ТОВ «Авіаоптім» зобов’язується на свій ризик з застосуванням своїх матеріалів, та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно проектної документації та дефектного акту та діючих норм ремонт приміщень техбригад з відновленням інженерних мереж в об’ємі, передбаченому кошторисною документацією.
Відповідно до п.2.6 вказаного договору підряду, вартість обсягів виконаних робіт підрядником, замовник сплачує щомісячно, пропорційно договору оренди індивідуально визначеного майна, що є об’єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області від 1 жовтня 2009 року.
Як вбачається з акту ревізії, відповідачем проініційовано питання щодо проведення контрольних обмірів достовірності виконання обсягів проведених робіт. Комунальним підприємством «Аеропорт Вінниця» до ревізії надано зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (щодо ремонту приміщень аеропорту с.Гавришівка до договору підряду №16 від 01.10.2009 року), який затверджений першим заступником голови Вінницької обласної державної адміністрації від 30.04.2010 року №305/2 (т.1, а.с.34-35).
Свідок – ОСОБА_8, в судовому засідання пояснив, що Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області направлено подання до Ленінського районного суду м.Вінниці щодо проведення ревізії КП «Аеропорт Вінниця». На виконання постанови Ленінського районного суду м.Вінниці проведено позапланову ревізію вказаних питань у постанові суду фінансово-господарської діяльності КП «Аеропорт Вінниця». Під час ревізії був у складі комісії щодо проведення контрольних обмірів достовірності виконання підрядною організацією окремих обсягів робіт. За наслідками контрольних обмірів складено акт достовірності виконання обсягів поточних будівельних робіт. Питання чи проводився капітальний чи поточний ремонт не досліджувався, оскільки в усіх наданих документах зазначається про поточний ремонт. Також пояснив, що частково досліджувався стан виконаних робіт по дефектному акту. Зазначив, що фактичні об’єми виконаних робіт співпадають з роботами.
Свідок – ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що був залучений для проведення контрольних обмірів виконаних робіт. За наслідками складено акт достовірності виконання обсягів поточних будівельних робіт. Крім того, пояснив, що на його, саме, суб’єктивну думку у приміщенні проведено капітальний ремонт.
Як вбачається з матеріалів справи, з наданих пояснень представників сторін та свідків під час проведення ремонту об’єкта оренди здійснювався комплекс ремонтно-будівельних робіт спрямованих на його відновлення та відновлення інженерних мереж, зокрема які співпадають із дефектним актом від 17.07.2009 року.
Згідно з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року №32/288 (пункт 3.4) ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій):
- поточний ремонт (для нормального та задовільного стану);
- капітальний ремонт (для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку приміщень техбригад станом на 30.04.2009 року та дефектного акту від 17.07.2009 року – експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх ремонту. Стан будівлі визначено, як незадовільний.
Враховуючи наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року №32/288, звіт про незалежну оцінку приміщень, дефектний акт від 17.07.2009 року, судом вбачається, що проведенні роботи підпадають під визначення капітального ремонту.
Тобто, поточний ремонт проводиться саме у будівлях стан яких є нормальний та задовільний. Оскільки у звіті про незалежну оцінку приміщень техбригад стан будівлі визначено, як незадовільний, тому має проводитися лише капітальний ремонт приміщення.
Крім того, терміни "Капітальний ремонт" та "Поточний ремонт" визначені в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401.
Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Отже, під час виконання робіт по ремонту будівлі, позивачем дотримано вимоги п.3.5, п.7.4 договору оренди №1/10/09, які не суперечать ст.18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.776 Цивільного кодексу України. Твердження відповідача про порушення позивачем підпунктів 4.2 та 5.9 договору оренди від 01.10.2009 року №1/10/2009 є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пункт 2 листа-вимоги контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 03.06.2011 року №02-06-20-14/4334 підлягає визнанню протиправним та його скасуванню.
В решті позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити враховуючи наступне:
1. Щодо визнання протиправною та скасування п.1 листа-вимоги від 03.06.2011 року №02-06-20-14/4334 про опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, розгляду питання про притягнення до відповідальності винних осіб.
Як, вбачається з матеріалів справи та позовної заяви позивачем на момент звернення до суду опрацьовані матеріали ревізії, тому дана вимога фактично виконана позивачем. Щодо розгляду питання притягнення до відповідальності винних осіб, то необхідності захисту прав позивача шляхом скасування п.1 листа-вимоги суд не вбачає підстав, оскільки такі наслідки поширюються в результаті виконання п.2 листа-вимоги. Оскільки, судом, визнано протиправним та скасовано п.2 листа-вимоги від 03.06.2011 року №02-06-20-14/4334, то підстави у позивача щодо розгляду питання про притягнення до відповідальності винних осіб відсутні.
2. Щодо визнання протиправною та скасування п.3 листа-вимоги від 03.06.2011 року №02-06-20-14/4334 про дотримання норм Закону України «Про бухгалтерський облік», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільного кодексу України необхідно зазначити, що відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Отже, дотримання позивачем законів України це не є його правом, а є обов’язком суб’єкта господарювання, тому враховуючи вищезазначену норму Конституції України, позивачеві слід відмовити у задоволенні такої позовної вимоги.
3. Щодо визнання протиправними дій контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області у вигляді висновків зазначеному в акті ревізії слід зазначити, що відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішенням, в розумінні ст.17 КАС України, є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб’єктів.
Відповідно до «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. №34/5, нормативно-правовим актом визнається - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Акти ревізії не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Враховуючи викладене, в задоволенні даної позовної вимоги позивачеві слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області "Про усунення порушень законодавства з фінансових питань" від 03.06.2011р. №02-06-20-14/4334.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі 0,85 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, сплачений відповідно до квитанції №372 від 09.08.2011р., що міститься в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/3798/11.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович
19.09.2011