ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 рокуСправа №160/6277/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання довідки протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-           

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати неправомірною довідку ВЛК №439/8686 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 повторно провести медичне обстеження із врахуванням діагнозу медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ревматологічного відділення 24Ж02687/580 КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2 КМР».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами медичного огляду ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, про що прийнято постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 26.08.2024 р. №439/8686. Позивач вважає означу довідку протиправною, оскільки ВЛК не прийняла до уваги основний діагно, визначений Криворізькою міської клінічною лікарнею №2 КМР, що суперечить п. 3.5 Положення № 402 та свідчить про неповне вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, що не відповідає Розділу хвороб ІІ Положення № 402. У зв`язку з чим, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідчем було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого просить суд відмовити у задоволенні пред`явлених позовних вимог із зазначенням, що Положенням про "структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3 " не передбачено в штаті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 створена наказом КНП "Криворізька міська лікарня №1" КМР №243 від 02.10.2023 року "Про роботу структурного підрозділу "Військоволікарська комісія" (розпорядником інформації є КП «Криворізька міська лікарня №1») та діє як структурний підрозділ Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, яка юридично знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська 8. Згідно пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військоволікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів. Отже, виходячи з вище викладеного вбачається, що ВЛК не входить до штату ІНФОРМАЦІЯ_3 та не перебуває в підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визначеними вище наказами та положеннями не передбачено обов`язків ТЦК та СП щодо втручання в роботу ВЛК, а тільки організація проведення медичних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів, тобто оформлення направлень на проходження медичного обстеження. Металургійно – ІНФОРМАЦІЯ_6 не має права оскаржувати або не визначати те чи інше рішення військово – лікарської комісії оформленого відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов`язаному під особистий підпис. Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП. Позивачем зазначено в позовній заяві реквізити ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та пошту) а не відповідача Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є структурним підрозділом "Військово-лікарська комісія" Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, ЄДРПОУ 01986546 яка юридично знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська 8. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_7 . Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК. На підставі означеного, представник відповідача зазначає, що  вразі незгоди позивача з рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач мав право в місячний термін з дня прийняття постанови звернутись до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 зі скаргою. Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку, всі інші постанови оскаржуються в досудовому порядку в визначеній Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 послідовності. Водночас, представник відповідача зазначає, що позивачем не оскаржується питання порушення процедури прийняття спірного висновку ВЛК, отже останній погоджується з проведеною процедурою при прийнятті висновку ВЛК.

На підставі викладеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що  у зв?язку з мобілізацією ОСОБА_1 як військовозобов?язаний 26.08.2024 року пройшов "медичний огляд у військово-лікарські комісії в ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі-ВЛК). Відповідно до довідки ВЛК №439/8686 позивачу був встановлений діагноз: хронічна шийна, грудна, п/крижова радикулопатія двобічна. СДГІ-2 ст., симптом нейрогенної кульгавості. Подагричний артрит з ураженням г/ступн. суглобів. ФНС-І (функціональна недостатність суглобів). Міопія.

В зв?язку з оглядом ВЛК будо встановлено висновок: на підставі статті 23-б.60-в. 30-в: графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ. Придатний до служби військових частинах забезпечення, ТЦК та СП. ВВН3. навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

В матеріалах справи міститься виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ревматологічного відділення 24Ж02687/580 КП «Криворізька міська клінічна лікарня  №2 KMP», де ОСОБА_1 знаходився на медичному обстежені з 24 по 28 червня 2024р. та йому був встановлений повний діагноз: хронічний подагричний артрит, фаза загострення, з ураженням гомілкостопних суглобів R I-II ст.

Позивач вважає, що ВЛК не було прийнято до уваги його основний діагноз, визначений Криворізькою міською клінічною лікарнею №2 КМР, на підставі означеного вважає довідку ВЛК №439/8686 ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону № 2232-ХІ).

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин п`ятої, шостої та восьмої статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений не скасований.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно із частиною шостою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І положення про ВЛК № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І положення про ВЛК № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно із пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення про ВЛК визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (підпункт 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпунктів 2.6.10, 2.6.11 пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення № 402 позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, при яких ці комісії утворені. Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на військові лікувальні, цивільні лікувально-профілактичні заклади, військові частини, при яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.

Відповідно до підпунктів 2.7.1 - 2.7.4 пункту 2.7 глави 2 розділу І Положення про ВЛК № 402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях. Організація проведення військово-лікарської експертизи у військовому лікувальному закладі покладається на начальника закладу.

Гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України.

На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу ІI Положення № 402.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Згідно із пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення № 402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

У свою чергу, стаття 64 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення № 402) передбачає:

до пункту "а" належать:

інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності; спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом; деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю; деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту; фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом; суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації; нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

У шийному відділі хребта: окципітоспондилодез; при дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях; трансартикулярний спондилодез гвинтами (більше 4 гвинтів); лямінектомії 3 дужок і більше.

У грудному відділі хребта: транспедикулярний спондилодез гвинтами (більше 6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта: міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 гвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього. При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт "а", при стабілізації одного рівня - пункт "б".

до пункту "б" належать:

остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом; інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше); поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань; спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом; стан після видалення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

У шийному відділі хребта: міжтіловий корпородез кейджем на одному рівні або трансартикулярний спондилодез 4 гвинтами; лямінектомії 1-2 дужок.

У грудному відділі хребта: транспедикулярний спондилодез гвинтами (4-6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта міжтіловий корпородез кейджем (1 рівень) або транспедикулярний спондилодез 4 гвинтами.

3) до пункту "в" належать:

фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше); обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом; спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом; нефіксовані викривлення хребта не більше 10° та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання); ізольовані явища (ураження не більше двох міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушень функцій.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м`язової сили окремих м`язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатоосьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями. Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана - Коба): I ступінь - 1-10°, II ступінь - 11-25°, III ступінь - 26-50°, IV ступінь - більше 50 (за В.Д. Чакліним).

Відповідно до статті 10в, 62в, 64в, 23в графи ІІ Розгляду хвороб Положення № 402 придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Пунктом 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

За змістом пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

а) "Придатний": до військової служби; до військової служби за контрактом; до військової служби у військовому резерві; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ); тощо.

б) "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); тощо.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Отже, серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, а також визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії (ВЛК). До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК, на які покладається проведення медичного огляду осіб військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності до військової служби та які мають право приймати постанови відповідно до Положення № 402.

Судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем, та 26.08.2024 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , створена наказом КНП "Криворізька міська лікарня №1" КМР №243 від 02.10.2023 року "Про роботу структурного підрозділу "Військоволікарська комісія" проведено його медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби та довідкою ВЛК від 26.08.2024р., на підставі статей 54Б, 13В, 39В, 17Б, 61В, 62В, 26Б, 64В графи ІІ Рокладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р. його визнано придатним до військової служби.

Відповідно до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військоволікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів. Отже, ВЛК не входить до штату ІНФОРМАЦІЯ_3 та не перебуває в підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Водночас, суд зазначає, що позивач звернувся до суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5  не входить до штату ІНФОРМАЦІЯ_3 та не перебуває в підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій.

Оскільки, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 у даній справі, не є стороною в адміністративному процесі та до неї не можуть бути заявлені позовні вимоги, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання довідки протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     І.О. Лозицька