1Справа № 335/1236/25 1-кс/335/538/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року                                                         м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника – ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень,-

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій заявник оскаржує невиконання уповноваженими особами Запорізької обласної прокуратури ст. 214 КПК України після отримання його заяви від 27.01.2025 про вчинення злочину секретарем Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 , та зобов`язати прокуратуру виконати вимоги ст. 214 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 06.02.2025 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 та призначено судове засідання на 13.02.2025, яке було неодноразово відкладено, востаннє на 18.03.2025.

19.02.2025 на адресу суду надійшла заява представника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 , в якій він просив розглянути вказану скаргу за його відсутності.

Зазначив, що ТУ ДБР у м. Мелітополі та ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень на підставі заяв ОСОБА_3 , зокрема, щодо отримання ним тілесних ушкоджень під час його затримання, порушення права на захист, неналежного утримання в умовах слідчого ізолятора та іншого.

Також, до вказаної заяви прокурором долучено копію заяви ОСОБА_3 та копію супровідного листа.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що при ознайомленні з журналом та відеозаписом судового засідання він виявив, що секретар невірно зазначає послідовність дій аби приховати процесуальні порушення судді ОСОБА_6 . Відеозапис судового засідання змонтований. Крім того, ст. 214 КПК України не передбачає можливості перенапрявлити заяву про злочину до іншого органу досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР.

Заслухавши ОСОБА_3 , дослідивши скаргу, а також матеріали, які надані Запорізькою обласною прокуратурою, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Із скарги ОСОБА_3 лише можливо встановити, що 27.01.2025 він направив до Запорізької обласної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення секретарем Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 .

При цьому, до скарги ОСОБА_3 не долучив копію такої заяви, дату її отримання прокуратурою, а тому при розгляді скарги слідчий суддя досліджує документи, які надані представником Запорізької обласної прокуратури.

З наданих документів слідчим суддею встановлено, що 27.01.2025 до Запорізької обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_3 , в якій він просив внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення, у зв`язку із фальсифікацією секретарем Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 журналу та відеозапису судового засідання, яка була зареєстрована за вх. №2320-25.

29.01.2025 Запорізькою обласною прокуратурою заява ОСОБА_3 для належного розгляду була скерована до Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Приписами ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 216 КПК України передбачено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах територіальності.

Підпунктом 1 п. 7 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30.09.2020 № 309 передбачено, що в окружних прокуратурах нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та дізнавачами органів Національної поліції України забезпечують прокурори окружних прокуратур.

Слідчим суддею встановлено, що 27.01.2025 до Запорізької обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_3 , у якій він зазначав про фальсифікацію секретарем Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 журналу судового засідання та відеозапису. Вказана подія, виходячи зі змісту заяви, вчинена на території Дніпровського району м. Запоріжжя, що знаходиться під юрисдикції ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, і нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та дізнавачами цього органу, здійснюють саме прокурори Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить до висновку, що у діях уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 , оскільки вказана заява ОСОБА_3 направлена згідно територіальної юрисдикції до Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя, до повноважень якого входить контроль за здійсненням досудового розслідування кримінальних правопорушень вчинених на території Дніпровського району м. Запоріжжя, у якому розташований Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Більш того, на думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 не містить будь-яких об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення секретарем судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого – виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у скоді колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Оскільки заява ОСОБА_3 від 27.01.2025 не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях секретаря судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя ознак об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, то Запорізька обласна прокуратура і не зобов`язана була вносити відомості за цією заявою до ЄРДР.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить до висновку, що у діях уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 , а відтак доходить до висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 206, 303, 306, 307, 309 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18.03.2025.

Повний текст ухвали складено 19.03.2025.

Слідчий суддя:                                                 ОСОБА_1