ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3726/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
при секретарі судового засідання: Медяній Наталі Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - керівник підприємства;
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка"
до: Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
про: визнання рішення про застосування економічних санкцій протиправним та його скасування
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство "Благоустрій міста Калинівка" (далі - КП "Благоустрій міста Калинівка") до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій №ІЦ-02-12/39 від 30.06.2011р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте на підставі акту перевірки рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №ІЦ-02-12/39 від 30.06.2011р. є необґрунтованим, незаконним та безпідставним, а тому підлягає скасуванню. КП "Благоустрій міста Калинівка" надавало послуги з вивезення побутових відходів суб'єктам підприємницької діяльності на договірних засадах, не було виконавцем послуг по вивезенню сміття від населення приватного сектору, а відповідно, для цього не потрібно було затверджувати тарифи на його вивезення, тому виручку від наданих комунальних послуг підприємство отримало на законних підставах. Відтак, назване рішення Державної інспекції з контролю за цінами є протиправним в частині вилучення в дохід державного бюджету 27481,24 грн. та штрафу в сумі 54962,48 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.
Представники відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами в задоволені адміністративного позову просили відмовити у повному обсязі. Крім того, зазначили, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області, приймаючи рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що комунальне підприємство "Благоустрій міста Калинівка" згідно довідки АБ №394431 з ЄДРПОУ є юридичною особою, керівник підприємства - ОСОБА_1, організаційно-правова форма за КОПФГ - комунальне підприємство, один із видів діяльності за КВЕД - прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності (а.с.41).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме угод про надання житлово-комунальних послуг по прийманню та утилізації побутових (та інших) відходів суб'єктам господарювання (а.с.20-21), КП "Благоустрій міста Калинівка" надавались послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТВП).
У період з 08.06.2011р по 22.06.2011р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області проведено планову перевірку позивача правильності формування, затвердження та застосування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів за період січня 2008р. по травень 2011р.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 22.06.2011р.
З акту вбачається, що позивач самостійно надавав комунальні послуги із вивозу твердих побутових відходів на договірних засадах суб'єктам господарювання, за що отримував кошти відповідно до укладених договорів.
Рішенням №6 від 23.01.2007р. Калинівської міської ради "Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги підприємств житлово-комунального господарства м.Калинівки" затверджено тарифи на вивезення ТВП від населення приватного сектору в розмірі 30 грн. з ПДВ за один метр кубічний. Зазначений тариф застосовувався і для суб'єктів підприємницької діяльності. У тарифі закладена вартість ТВП в розмірі 3,94 грн/м3.
Підприємством для суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) застосовувались тарифи на захоронення ТВП в розмірі 4,18 грн. ПДВ за 1м3.
З січня 2008р. підприємством для СПД введено тарифи на вивезення ТВП 41,49 грн. з ПДВ за 1м3.
З вересня 2008р.для СПД введено в дію тарифи на захоронення ТВП в розмірі 4,98 грн. за 1 м3. Зазначені тарифи діяли до березня 2009 року.
З березня 2009 року введено в дію тарифи на захоронення ТВП в розмірі 6,32 грн. за 1 м3. Зазначені тарифи діють по теперішній час.
З акту перевірки вбачається, що позивач, за період часу з 01.01.2008 р. по травень 2011 року підприємством безпідставно нараховано за надання послуг з перевезення ТВП в сумі 7202,62 грн., за надання послуг із захоронення ТВП в сумі 80798,05 грн., всього 88000,67 грн. з урахуванням не оплачених послуг підприємством безпідставно отримано 79283,61 грн.
За період з липня 2010 року по травень 2011 року підприємством захоронено ТВП в кількості 13705,44 м3 на загальну суму 86618,39 грн., вивезено 311,52 м3 на суму 12924,99 грн. враховуючи тариф на вивезення, які затвердженні Калинівською міською радою, всього безпідставно отримана виручка за період з липня 2010 року по травень 2011 року з урахуванням неоплачених послуг, становить 27481,24 грн.
За наслідками перевірки, в результаті встановленого порушення КП "Благоустрій міста Калинівка" вимог законодавства щодо формування цін та тарифів на послуги з вивезення і захоронення твердих побутових відходів, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області було прийнято рішення про застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №ІЦ-02-12/39 від 30.06.2011р.
Не погоджуючись з виявленими порушеннями та Рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін позивач звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог суд, виходив з наступного.
Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. №1819 основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Згідно завдань, покладених на Держцінінспекцію, вона у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області на підставі ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" було проведено планову перевірку комунального підприємства "Благоустрій міста Калинівка" з питань правильності формування затвердження та застосування тарифів та послуг з вивезення побутових відходів.
Статтею 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області в межах наданих їй повноважень здійснила планову перевірку позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 р. №1875-IV (ділі - Закону №1875) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
В силу ст.2 Закону №1875, одним із принципів на яких базується державна політика у сфері житлово-комунальних послуг є принцип регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Пунктом 2 статті 31 Закону №1875 встановлено, що виконавці житлово-комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Частина 3 цієї статті визначає, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, який визначає механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.
Згідно п. 1 вказаного Порядку, до послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
За змістом ст.14 Закону №1875 залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" закріплює не лише поняття житлово-комунальних послуг, але й встановлює їхній розподіл. Так, згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що тарифи на комунальні послуги в тому числі з вивезення твердих побутових відходів затверджуються органами місцевого самоврядування. Крім того, органами місцевого самоврядування визначаються виконавці житлово-комунальних послуг (ст.7 Закону №1875). Тому надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відносяться до житлово-комунальних послуг другої групи (ст.14 Закону №1875).
Натомість, як встановлено в судовому засіданні позивач стверджував, що надавав житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, вважаючи, що надає дані послуги договором, а тарифи, що застосовувались за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з липня 2010 року по травень 2011 року госпрозрахункових підприємств (суб'єктів підприємницької діяльності) не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувались шляхом складання калькуляції за надані послуги. Тобто, вартість послуг надавалась за цінами, визначеними КП "Благоустрій міста Калинівка" на договірних умовах, тоді як Законом №1875 передбачено регулювання даних тарифів.
В силу ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 року 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
У відповідності до п.п. 3.1. Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" затвердженої наказом Мінекономіки №298/519 від 03.12.2001 (далі - Інструкція №298/519), підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
З акту перевірки вбачається, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, складає в даному випадку 27481,24 грн.
Судом встановлено, що сума необґрунтовано одержаної суми виручки обраховувалась згідно Інструкції №298/519, за змістом якої Державна інспекція з контролю за цінами застосовує економічні санкції щодо порушення державної дисципліни цін до суб'єктів господарювання в результаті одержання ними необґрунтованої виручки за недотримання порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Положеннями пункту 2.1 Інструкції №298/519 встановлено, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:
при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;
при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;
при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;
при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Аналізуючи вказані положення, суд приходить до висновку, що необґрунтовано одержана сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється виходячи із правомірності застосування тарифів суб’єктом господарювання на житлово-комунальні послуги із вивезення твердих побутових відходів.
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення представників відповідача суд дійшов висновку, що твердження представника позивача, на які він посилається як підставу для скасування економічних санкцій, накладених на КП"Благоустрій міста Калинівка" не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович