ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/3247/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації
до: підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2011р.
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації (далі УПСЗН Гайсинської РДА) з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2011р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова ВП № 27109770 від 26.05.2011р. про відкриття виконавчого провадження, а саме порядок її направлення не відповідає вимогам ч.5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, власне сама постанова була направлена позивачеві лише 22.06.2011р. УПСЗН Гайсинської РДА зазначає, що вони отримали постанову 23.06.2011р., саме вказана обставина унеможливила виконання постанови у добровільний строк до 02.06.2011р. У зв’язку з викладеним, позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
20.07.2011р. за вх. № 18958 на адресу суду надійшло клопотання УПСЗН Гайсинської РДА про розгляд справи за їх відсутності, додатково зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с.19).
Представник відповідача в судові засідання 20.07.2011р та 21.07.2011р. не з'явився, обґрунтованих заперечень на позовну заяву не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином (а.с.15, а.с.20).
Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 5 ст.181 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходить з наступного.
26.05.2011р. головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Белзою Олександром Івановичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №27109770 (а.с.5), якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області вчинити дії з відшкодування шкоди, завданої його неправомірними діями в розмірі 9299,47 грн. Разом з тим боржнику запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 02.06.2011р.
Як вбачається з матеріалів справи постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №27109770 від 26.05.2011р. направлена боржнику 22.06.2011р., що прослідковується з відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку (а.с.4).
Позивач вказує на неправомірні дії відповідача та неможливість вчасного добровільного виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження та просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки даний документ надісланий йому з порушенням Закону України "Про виконавче провадження".
Повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до положень статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Законом України "Про виконавче провадження" визначено чіткий порядок прийняття виконавчого документу до виконання та порядок дій при здійсненні виконавчого провадження, зокрема ст. 25 вказаного закону передбачено, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Дослідивши всі обставини справи, наявні документи, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження суд дійшов висновку, щодо відсутності обґрунтованих підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р., оскільки вказана постанова повністю відповідає вимогам ст.25 Закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, у відповідності до вимог ст. 71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Для виконання своїх повноважень державний виконавець наділений певним обсягом процесуальних прав та обов’язків, основні з яких визначені ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" і конкретизовані іншими нормами цього Закону. При цьому повноваження державним виконавцем мають здійснюватися лише в межах виконавчого провадження і у точній відповідності до закону, щоб не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Як зазначалось вище, Законом України "Про виконавче провадження" визначено чіткий порядок прийняття виконавчого документу до виконання та порядок дій при здійсненні виконавчого провадження, зокрема ст. 25 вказаного закону передбачено, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, відповідно ч.5 ст.25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч.1 ст.31 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи та обставин викладених позивачем у позовній заяві, за відсутності обґрунтованих заперечень відповідача, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області не дотримано вимог ст.ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р. направлена Управлінню праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації 22.06.2011р. простим листом, всупереч нормам Закону.
Враховуючи принципи адміністративної юстиції, визначені ч. 3 ст. 2 КАС України прийняття рішення, вчинення дій повинне відбуватися з дотриманням принципу рівності перед законом. Суб’єкт владних повноважень повинен забезпечувати дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії).
Разом з тим, суд вважає, що порядок надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження здійснено з порушенням норм Закону, що позбавило можливості боржника виконати вимоги постанови у добровільному порядку, проте суд не може розцінювати даний факт як належну та достатню підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки належною підставою для скасування вказаного документу може бути лише його прийняття з порушенням норм Закону, а порушення порядку надсилання не є достатньою підставою для його скасування.
Враховуючи вищевикладені обставини у відповідності з нормами Закону, керуючись положенням ч.2 ст.11 КАС України, якою визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд дійшов до висновку про доцільність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо порушення порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р.
Задовольняючи даний позов частково, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на положення ч.1 ст. 35 Закону, якими чітко передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначалось вище, за правилами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо порушення порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р. є протиправними. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Так як позивач не надав суду жодних доказів здіснення ним судових витрат, то вони відповідно не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо порушення порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 27109770 від 26.05.2011р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович
21.07.2011