ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/3177/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Хмільницького міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: примусове стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Хмільницький міжрайпрокурор в інтересах держави в особі Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі Хмільницька ОДПІ) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) про примусове стягнення заборгованості по орендній платі з фізичних осіб в сумі 11953, 47 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вищезазначена заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю відповідно до поданої відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Станом на 17.06.2011р. заборгованість становить 11953 грн. (в т.ч. основний платіж - 11941,75 грн., пеня - 11,72 грн.).
Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явились, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того, зазначили, що позов підтримують та просять задоволити його в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надала, в судове засідання не з’явилась, повноважного представника не направила, про час, дату та місце судових засідань повідомлялась завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, неявку відповідача та відсутність його клопотань щодо відкладення розгляду справи, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 КАС України.
Дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Хмільницькою РДА Вінницької області 11.10.2006р. за №2 169 000 0000 000633, що засвідчується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 (а.с.4) та з 11.10.2006р. перебуває на обліку як платник податків в Хмільницькій ОДПІ, що вбачається з довідки про взяття на облік платника податків №180 від 04.05.2007р. (а.с.5).
Станом на 17.06.2011р. за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 11953,47 грн. (в т.ч. основний платіж - 11941,75 грн., пеня - 11,72 грн.).
Вказана заборгованість відповідача підтверджується самостійно поданою ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік., витягом з облікової картки платника станом на 19.07.2011р.
Хмільницькою ОДПІ вживались заходи щодо погашення податкового боргу, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема направлялись перша податкова вимога № 1/144 від 03.08.2010 року (а.с.7), друга податкова вимога № 2/239 від 04.06.2010 року (а.с.8). Вказані податкові вимоги відповідачу вручено особисто, що підтверджується підписами ФОП ОСОБА_1 власне на податкових вимогах.
Отже, дані податкові вимоги вручені відповідачу та не оскаржені, а податкова заборгованість вважається узгодженою.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю", власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов’язання із земельного податку, а також орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 вказаного кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У встановлений строк для погашення податкового зобов’язання, відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати, визначену в поданій ним податковій декларації.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняють ся у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підпрємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22070 ідент. номер НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 11953,47 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 47 коп) за рахунок активів платника.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович