ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 07/297-06

вх. № 10062/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шведова З.В.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ВАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів", с. Меліоративне  

до  АТ "Металіст-БМК" м. Х-в  

про стягнення 31352,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ВАТ „Новомосковський завод залізобетонних виробів” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – АТ „Металіст – Будметалконструкція” 31352,90 грн.  заборгованості та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. Після закінчення судового засідання, 10.10.06 р., через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність заборгованості перед позивачем, готовність до подальшого виконання договору, в разі, належного  виконання зобов*язань покупцем..

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до умов договору № 1/04-1/137 від 01.04.04 р. ( далі – договір), позивач (продавець) зобов*язався передати у власність  відповідачу (покупець) установку для виготовлення пінобетону в кількості 1 комплекту, загальною вартістю 252000 грн., а останній -  прийняти та оплатити її на умовах договору.

Згідно п. 3.2 договору, сторони передбачили певний порядок попередньої оплати товару, а саме :  сплату позивачем авансу в розмірі 60% від загальної вартості товару, що складає 151200 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п.3.2.1). Другий платіж здійснюється через місяць після першого платежу і складає 30% загальної вартості  договору, тобто 75600 грн.(п. 3.2.2). Третій платіж в розмірі 10% вартості договору, т.б. 25200 грн., здійснюється  після письмового повідомлення покупця продавцем про готовність товару до відвантаження.

Пункт 3.3. договору  передбачає строк виготовлення та передачі товару – 3,5 місяці з моменту отримання авансу.

Виставлений відповідачем на оплату авансу рахунок-фактура № СФ-0000031 від 01.04.04 р., позивачем був сплачений частково, в сумі 31352,90 грн., в тому числі, шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачу. Подальші платежі, передбачені п. 3.2 договору, позивачем не здійснювались. Заборгованість позивача по виплаті авансу склала 119847,10 грн., що свідчить про те, що перебіг 3,5 – місячного строку виготовлення  та передачі товару не настав.

Як зазначає позивач, в зв*язку з  непередбаченими обставинами ( відмовою замовника від придбання у позивача  пінобетону) у позивача відпала потреба в одержанні установки для виготовлення пінобетону.

В направлених  на адресу відповідача листах № 1161 від 14.09.05 р. та № 2022 від 22.11.05 р., позивач пропонував відповідачу розірвати укладений договір та повернути йому суму боргу  32352,90 грн.

У відповіді на заявлену претензію, відповідач не погодився з розірванням договору та поверненням частково сплаченого авансу, так як не визнав себе винним у будь-яких порушеннях зобов*язань за договором.

Як свідчить ст. 612 ЦК України, право кредитора на відшкодування збитків наступає  при простроченні боржника , якщо внаслідок цього, подальше виконання ним зобов*язання втратило інтерес для кредитора.

Судом не встановлено порушення відповідачем договірних зобов*язань та не виявлено підстав вважати відповідача таким, що прострочив, що дало б позивачу право відмовитися від договору та вимагати відшкодування  збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не можуть вважатись належним чином доведеними, що порушує ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 611, 612 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення підписано 13 жовтня 2006 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.