Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-16438/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Дьомич Л.М.
99 Доповідач Гайсюк О. В.
УХВАЛА
Іменем України
17.11.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді –Белінської І.М.
Суддів –Савченко С.О., Гайсюка О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
22 січня 2010 року позивач звернувся у суд з адміністративним позовом про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2010р.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2009 року 22 січня 2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову районного суду та задовольнити позов в повному обсязі.
Колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, оскільки ухвалена судом першої інстанції постанова є законною і обґрунтованою, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційних скарг не є істотними.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Разом з тим необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо пропущеного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.1 ст. 99 КАС України ( в редакції на час розгляду справи судом).
Відповідно до ст. 100 КАС України ( в редакції на час розгляду справи судом) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду лише 22 січня 2010 року не навівши у позовній заяві обґрунтованих причин щодо поважності пропуску строку звернення до суду.
Порушення прав позивача відбувалося періодично – кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 р., а тому у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду.
Доводи ОСОБА_2 про те, що про порушення свого права він дізнався із засобів масової інформації не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Виплати пенсії і підвищення до пенсії є щомісячними, позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди з їх розміром мав право звернутися до суду.
Відповідач просив застосувати строк позовної давності та відмовити в позові (а.с.18).
Оскільки позивач не довів поважність причини пропуску строку звернення до суду, передбачених законом підстав для його поновлення немає.
Враховуючи положення ст. 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно провести перерахунок.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2,Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області О.В. Гайсюк