Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-15496 Головуючий у суді І-ї інстанції Брегей Р.І.
99 Доповідач Черненко В. В.
УХВАЛА
Іменем України
27.10.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді –Кодрула М.А.
Суддів –Потапенка В.І., Черненко В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання дій протиправними ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся у суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2010 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. В іншій частині відмовлено. Стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Крім того, враховуючи положення ст. 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно провести перерахунок.
Колегія суддів також приймає до уваги, що відповідач не просив суд застосувати строк для звернення до суду.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий суддя:
Судді: