Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-10363\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Притула К.М.

99                              Доповідач Авраменко  Т. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.09.2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді –Авраменко Т.М.

                                                     суддів –Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

                                                           в с т а н о в и л а :

          24 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила поновити строк звернення до суду, визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006 –2008  роки.   

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року позов задоволено частково. Суд дійшов висновку, що порушене право підлягає захисту, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачене як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, ухвалене з порушенням норм права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні, а підвищення до пенсії позивачу нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підялгає задоволенню частково з наступних підстав.                        

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

          Нормами чинного процесуального  законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи судом) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

На застосуванні наслідків пропушення строків звернення до суду відповідач в апеляційній скарзі не наполягав (а.с.19).

          Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно проводити перерахунок, проте помилково вийшов за межі позовних вимог, не вказавши кінцеву дату проведення перерахунку.          

На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ст.207 КАС України  колегія суддів, -                                            

                                                  п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України Новоукраїнському районі  задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції:

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення  до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007  року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині постанову суду залишити без зміни.  

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча суддя:

                               Судді: