Судове рішення #190694
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12.10.2006                                                                                                        Справа № 12/416 

 

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

 

за участю представників:

                позивача: Могилан С.В.- предст., дов. від 29.11.2004 року.   

відповідача: ОСОБА_1- підприємець 

третьої особи: не явився 

                                                                                                             

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на рішення господарського суду Кіровоградської області від  05.07.2006р.  у справі № 12/416

                за позовом: Соколівської сільської ради (ІНФОРМАЦІЯ_1)

            до: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1)

               за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кіровоградська районна державна адміністрація (м. Кіровоград)

                про: визнання недійсним договору оренди землі із змінами і доповненнями

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2006 року (підписане 10.07.2006р.) по справі №12/416 (суддя Болгар Н.В.) був задоволений позов  Соколівської сільської ради (ІНФОРМАЦІЯ_1) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Кіровоградської районної державної адміністрації (м. Кіровоград) про визнання недійсним договору оренди землі НОМЕР_1. із змінами і доповненнями, внесеними договором НОМЕР_2. Зазначеним рішенням визнано недійсним на майбутнє, з моменту прийняття судового рішення, яке набрало законної сили, договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на правах оренди) від 21.02.2001р. НОМЕР_1, укладений Соколівською сільською радою з приватним підприємцем ОСОБА_1, із змінами та доповненнями, внесеними договором НОМЕР_2 “Про внесення змін і доповнень до договору на право тимчасового користування землею (на умовах оренди) НОМЕР_1 від 21.02.2001”. З відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

        Відповідач - фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2006 року по справі №12/416 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, а витрати по справі покласти на позивача. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права і з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи. Скаржник зазначає, що позивачем не враховані зміни діючого Цивільного кодексу України, а саме те, що замість терміну “угода” слід вживати термін “правочин”. Відповідач посилається на дотримання ним вимог чинного законодавства при укладанні спірного правочину. Відповідач вважає, що нумерація (чи зміна) питань порядку денного, включених на розгляд ради є прерогативою відповідної ради, що передбачено Законом України “Про місцеве самоврядування” та іншими нормативно-правовими актами. Сторона посилається на недосконалий і неповний розгляд судом усіх матеріалів, які знаходяться у справі.

               Позивач -Соколівська сільська рада (ІНФОРМАЦІЯ_1)” -у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що тлумачення відповідачем норм чинного ЦК України є безпідставним, оскільки в даному випадку, враховуючи зміну підстав позову позивачем було висунуто позовні вимоги на підставі ст. 48 ЦК УРСР. Ствердження відповідача, що сільська рада відповідно до норм Закону України “Про місцеве самоврядування” та інших нормативно-правових актів має право змінювати нумерацію рішень, прийнятих нею два роки тому не підтверджено  конкретними нормами. Позивач звернув увагу на те, що відповідачем не наведено доказів передачі розпайованого майно в сільську раду. Сторона вказала також, що у приватного підприємця ОСОБА_1 відсутня технічна документація на дану земельну ділянку, яка б свідчила про те, що така земельна ділянка знаходиться в межах ІНФОРМАЦІЯ_1. Навпаки, Соколівська сільська рада і Кіровоградська районна державна адміністрація надали суду інформацію про те, що земельна ділянка під кісточковим садом знаходиться за межами ІНФОРМАЦІЯ_1.

Третя особа -Кіровоградська районна державна адміністрація -відзив на апеляційну скаргу не надала. Представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №НОМЕР_3). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті і неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

10 жовтня 2006 року відповідач надав заперечення на висновки, викладені у відзиві позивача на апеляційну скаргу.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 21 лютого 2001 року між Соколівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області і громадянином ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_1 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), предметом якого є земельна ділянка загальною площею 26 гектарів, у тому числі багаторічних насаджень -26 га строком на 25 років.

Підставою для укладення договору було рішення одинадцятої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання №169 від 14.02.2001 року „Про надання в оренду земельної ділянки, зайнятої плодоносними насадженнями”, відповідного до якого сільська рада вирішила надати громадянину Алещенко Василю Арсентійовичу земельну ділянку площею 26 га, зайняту плодоносними насадженнями в довгострокове користування на умовах оренди для вирощування плодової продукції -на 25 років.

23.06.2003 року між Соколівською сільською радою і громадянином ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_2 про внесення змін і доповнень до договору на право тимчасового користування землею (на умовах оренди) НОМЕР_1 від 21 лютого 2001 року, яким договір НОМЕР_1 від 21.02.2001 року викладений у новій редакції. Нова редакція договору НОМЕР_1 від 21.02.2001 року зазначає, що договір укладено між власником земельної ділянки Соколівською сільською радою Соколівської територіальної громади Кіровоградського району Кіровоградської області і громадянином України ОСОБА_1.

У подальшому будь-які зміни та доповнення до даного договору не укладалися і договір не змінювався.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 вперше був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи 07 травня 2001 року, тобто після укладення договору НОМЕР_1 від 21.02.2001 року.

Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на правах оренди) від 21.02.2001 року НОМЕР_1, укладений між Соколівською сільською радою та ОСОБА_1. із подальшими змінами та доповненнями, внесеними договором НОМЕР_2 від 23.06.2003 року, шляхом викладення його у новій редакції.

Сторонами у справі по спорах про визнання угод недійсними повинні бути особи, які уклали оспорюваний договір. Орендарем за спірним договором виступає ОСОБА_1 як фізична особа -громадянин України, рішення про надання земельної ділянки у орендне користування також приймалося у відношенні фізичної особи.

Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а згідно ст.1 ГПК України фізичні особи не можуть бути стороною по справі (за виключенням справ про банкрутство).

Оскільки предметом позову є визнання недійсним договору, однією із сторін якого є фізична особа, яка повинна виступати у якості сторони, даний спір підлягає розгляду у загальних судах України і не підлягає розгляду у господарських судах України, що є підставою для припинення провадження у справі по п.1 ст.80 ГПК України.

Факт отримання фізичною особою статусу суб'єкта підприємницької діяльності і використання земельної ділянки для здійснення такої підприємницької діяльності не змінює суб'єктний склад осіб, які укладали договір.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у справі -припиненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80 п.1, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05 липня 2006 року по справі №12/416 скасувати.

Провадження у справі припинити.

 

Головуючий                                                                                     О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                 Л.О. Лотоцька

                                                                                                                            Р.М. Бахмат

 

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                М.В. Юрченко

12.10.2006р.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація