ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2006 Справа № 3/218-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Зайцев Б.П. представник, довіреність №24 від 23.06.06;
від відповідача: Лутошкін І.О. юрисконсульт, довіреність №506 від 10.11.05;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма СВК”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі № 3/218-06
за позовом Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма СВК”, м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 16 288,56грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне підприємство “Науково-виробнича фірма СВК”, м.Дніпропетровськ, звернувся з позовом до ВАТ "Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго" про припинення з боку останнього дій по стягненню з позивача штрафу в сумі п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою електричною енергією та скоригованою по сплаті граничною величиною, як такі, що не відповідають чинному законодавству, прийняти рішення про залік сплаченої Позивачем суми незаконно стягнутого п’ятикратного штрафу у сплату поточного споживання електричної енергії за вирахуванням пені, обумовленої ст.4.6 договору про постачання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006р. у справі №3/218-06 (суддя - Юзіков С.Г.) у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки суму 16 288,56 грн. ним було сплачено на підставі додатку №14 до Договору - графіку погашення заборгованості за перевищення граничних величин споживання електричної енергії у 2005р. у розмірі 16 288,56 грн. Вказаний графік підписаний та виконаний сторонами.
Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення по справі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що Відповідач незаконно застосував до Позивача п’ятикратні санкції у відповідності з Постановою КМ України №441 від 23.03.1999р., якою затверджувався Порядок постачання електричної енергії споживачам, оскільки 16.06.2005р. була прийнята Постанова КМ України №473, яка скасувала корегування граничних величин споживання електроенергії і п’ятикратні санкції.
У відзиві відповідач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.02.2002р. сторонами укладено договір про постачання електричної енергії відповідно до умов якого, Споживач зобов'язаний сплачувати за фактично спожиту електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з обумовленою ціною (тарифом) у термін, визначений пунктами 4.2, 4.3 та 4.5 Договору (п.7.1.1.Договору).
Відповідно до п.4.5 Договору у разі споживання електроенергії понад обсяг, що обумовлений договором на розрахунковий період, Споживач сплачує Енергопостачальнику повну вартість усієї спожитої електричної енергії на розподільчий рахунок за чинним роздрібним тарифом та також здійснює оплату в сумі чотирикратної вартості між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії, на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунка Енергопостачальника.
Постачання електричної енергії позивачу здійснювалося у відповідності до вимог Закону України "Про електроенергетику" в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон).
Згідно з ч.2 ст.26 Закону споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-правових документів та договору про постачання енергії. В даному випадку відповідними нормативно-правовими документами є Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99р. N441, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. N475 (далі - Порядок), Правила користування електричної енергії, затверджені постановою НКРЕ від 31 липня 1996р. N28, у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002р. N928 ( в подальшому –Правила).
На підставі пункту 6.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, права та обов'язки сторін.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У пункті 7 Порядку зазначено, що місцеві енергопостачальні організації визначають граничні величини споживання електричної енергії для споживачів (крім установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів і населення).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка №1, за тарифами на електроенергію, які визнаються у порядку, затвердженому НКРЕ України.
У травні 2005р. Позивач спожив 71128 кВт/год електроенергії, за яку зобов’язаний був сплатити 16886,35 грн. (з ПДВ), згідно з рахунком Відповідача від 24.05.2005р. У період визначений Договором він сплатив Відповідачеві 12 000,00 грн., 4 886,35 грн. сплачено 16.06.2005р.
29.06.2005р. Позивачем отримано повідомлення №1-21 від 21.06.2005р. Відповідача про коригування граничної(договірної) величини споживання електричної енергії, яким Відповідач, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №441 від 23.03.1999р. (із змінами та доповненнями від 26.12.2003р.), застосував до Позивача штрафні санкції у розмірі п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою величиною електричної енергії і скоригованою (договірною) величиною.
24.06.2005р. Позивач направив Відповідачеві лист №311/СВК, у якому визнав факт затримки оплати з вини працівника Позивача, та запропонував, оскільки у травні 2005р. попередньо погоджені граничні величини споживання електричної енергії Позивачем не перевищувалися, застосувати пеню у розмірі встановленому п.4.6 Договору.
У відповіді №859 від 01.07.2005р. Відповідач вказав, що немає підстав для нарахування пені та запропонував укласти графік реструктуризації на строк не більше 3-х місяців. Вимоги щодо п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою величиною енергії і скоригованою (договірною) величиною Відповідач підтвердив у своєму листі №4168 від 04.07.2005р.
12.07.2005р. Позивач підписав додаток № 14 до Договору - графік погашення заборгованості за перевищення граничних рівнів споживання електричної енергії у 2005р. у розмірі 16 288,56 грн., вказану у графіку суму в подальшому оплатив, що підтверджується платіжними документами.
14.12.2005р. Позивач направив Відповідачеві лист №625, в якому вказав, що з урахуванням нових обставин, які свідчать про те, що, користуючись монопольним становищем на ринку енергопостачальних послуг у м. Дніпропетровську, Відповідач незаконно застосував до Позивача п’ятикратні санкції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №441 від 23.03.1999р., яка на момент виставлення Позивачу претензій вже не містила положення про коригування до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Позивач запропонував незаконно стягнуті та неправомірно сплачені, на його думку, кошти зарахувати в рахунок спожитої електричної енергії за вирахуванням пені, обумовленої п. 4.6 Договору.
Відповідач листом від 29.12.2005р. №7869 відмовив у задоволенні заяви Позивача.
Абзац другий пункту 11 Порядку, яким було встановлено, що за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання, виключено на підставі Постанови КМ України N473 від 16.06.2005р.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. за №1рп/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Норми Постанови КМ України N473 від 16.06.2005р. не мають зворотної дії в часі, оскільки зазначена постанова Кабінету Міністрів України не містить вказівки щодо зворотної дії.
Коригування договірної величини в травні 2005р. було здійснено по закінченню розрахункового періоду. У відповідності з п.4.2. договору остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7 числа місяця наступного за розрахунковим.
Тобто, після закінчення розрахункового періоду, а саме 08.06.05р. Позивачу було здійснено коригування договірної величини електроспоживання за травень 2005р. у відповідності з ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 11, п. 13 Порядку постачання електроенергії та п.З Додатку №1 до договору: „За підсумками розрахункового періоду постачальником електричної енергії коригується тільки договірна величина споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання”.
Таким чином, на момент коригування договірної величини спожитої електроенергії в травні 2005р., зміни ні до Закону, ні до Постанови не вносилися.
Щодо повідомлення про коригування договірної величини, то повідомлення за травень 2005р. від 21.06.05р. має інформаційний характер та сповіщає Позивача про порушення договірних зобов'язань.
В апеляційній скарзі Позивач також стверджує про нікчемність правочину, а саме про те, що Додаток №14 до договору на постачання електроенергії не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, ст.ст.203, 215 ЦК України.
У відповідності зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Доказів недотримання будь-якою стороною за договором вимог, перелічених у статті 203 ЦК України, при підписанні додатку №14 до договору, позивачем не надано та не доведено порушення сторонами вимог цивільного законодавства при укладанні правочину.
Апеляційна скарга ПП ”Науково-виробнича фірма СВК”, м.Дніпропетровськ не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма СВК”, м. Дніпропетровськ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі № 3/218-06 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя Л.О.Чимбар
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.С.Уманчук