Справа № 1806/2-2029/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
16.11.2011 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі : головуючого – судді Катрич О.М.,
при секретарі – Строколіс В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживсервіс» про визнання недійсним договору споживчого кредитування,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із позовом і свої уточненні вимоги мотивувала тим, що 10.10.2007 року між нею та відповідачем було укладено договір споживчого кредитування, відповідно до якого вона повинна була отримати кредит в сумі 4 950 грн.00 коп., хоча фактично вона отримала кредит в сумі 4 500 грн. 00 коп. Вважає, що договір суперечить вимогам, передбачених п.2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів, оскільки вона не була повідомлена про те, що за 2 роки вона повинна сплатити 9196 грн.48 коп., а отже їй не повідомили про орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, також в договорі зазначено, що будь-який спір, що виникає у зв’язку з даним договором підлягає розгляду в Третейському суді Асоціації захисту прав приватних інвестицій м. Харків , що порушує її конституційне право на захист в суді. Крім того, договір є недійсним, оскільки право надання кредиту відповідно до ст. 1054 ЦК України надано банку або іншій фінансовій установі. Відповідач є товариством з обмеженою відповідальність і на час укладення кредиту не належала до банку або фінансової установи, а статус фінансової установи відповідач набув лише 13.11.2008 року шляхом внесення інформації про неї до Державного реєстру фінансових установ. Просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним зазначений договір споживчого кредитування, визнати повну відсутність заборгованості перед відповідачем.
В судове засідання позивачка та її представник не з’явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Суд вважає за необхідне слухати справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Також, слід зазначити, що протягом всього розгляду справи у суді відповідачем не було надано жодних доказів на спростування позиції позивача та заперечень на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає , що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 10.10.2007 року між ТОВ «Споживсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на загальну суму 4950 грн. строком по 10.10.2009 року. (а.с.5) Відповідно до п.п. 1.3.2, 1.3.3 кредитодавцем при видачі кредиту було утримано частину комісії в сумі 135 грн.00 коп., та 315 грн. 00 коп. - сума страхового платежу, тобто фактично на руки позивачка отримала 4500 грн.00 коп. В рахунок оплати коштів за кредитним договором позивачкою було сплачено на користь відповідача кошти в загальній сумі 4500 грн.00 коп., що підтверджується відповідними копіями квитанцій, загальна сума сплачених коштів за яких дорівнює 4500 грн. (а.с.7, 8, 34). На час укладення кредитного договору відповідач не набув статусу фінансової установи і зазначений статус він набув лише 13.11.2008 року шляхом внесення інформації про неї до Державного реєстру фінансових установ, що також підтверджується відповідними документами.
Відповідно до ст.203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Статтею 227 ч. І ЦК України також передбачено, що правочин юридичної особи , вчинений нею без відповідного дозволу(ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Статтями 215, 216 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу і у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно до ст. 1054 ЦК України право надання кредиту надано банку або іншій фінансовій установі.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не є банком і на час укладення договору не набув статусу фінансової установи і зазначений статус він набув лише 13.11.2008 року, тому суд вважає, що укладений договір суперечить вимогам ч. 1 ст.203 , 227 ч. І ЦК України та Законам України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про кредитні спілки», а тому його необхідно визнати недійсним і застосувати наслідки визнання договору недійсним передбачені ст.216 ЦК України.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка по кредитному договору фактично отримала кошти в сумі 4500 грн.00 коп., нею сплачено 4500 грн.00 коп., тому заборгованість перед відповідачем у позивачки відсутня.
У зв’язку з визнанням кредитного договору недійсним, суд вважає за недоцільне визнавати його недійсним ще і в частини третейського застереження викладеного в п.7.1 Договору.
Також на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати з ІТЗ в сумі 120 грн.00 коп. та судовий збір у сумі 188 грн. 20 коп. та користь держави.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 203 ч.1, 215, 216, 227 ч.1, 1054 ЦК України , ст.ст. 10, 60, 88, 208, 213, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним Договір споживчого кредитування № ФФФ19464205 від 10.10.2007
року, укладений між ТОВ «Споживсервіс» та ОСОБА_1. .'
Визнати повну відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживсервіс» за договором кредитування № ФФФ19464205 від 10.10.2007
року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати з ІТЗ в розмірі в сумі 120 грн. 00 коп., а також на користь держави в розмірі 188 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О.М. Катрич