ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 рокуСправа №160/32440/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/32440/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди, яка встановлена абз. 1 п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168, починаючи з 10 грудня 2023 року по 24 квітня 2024 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду починаючи з 10 грудня 2023 року по 24 квітня 2024 року в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно з урахуванням виплаченої додаткової винагороди за ці місяці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення правого ока, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого колінного суглоба, акубаротравму. В періоди з 11.12.2023 по 13.12.2023, з 13.12.2023 по 28.12.2023, з 07.02.2024 по 27.02.2024, з 27.02.2024 по 08.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Також згідно довідок військово-лікарської комісії від 28.12.2023, від 26.03.2024 надавались відпустки для лікування на 30 календарних днів кожна. Однак в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» відповідачем за період з 10.12.2023 по 24.04.2024 не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/32440/24. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.01.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому частково не заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зазначає, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №57 від 05.01.2024 року позивачу здійснено доплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. пропорційно на місяць в сумі 61290,32 грн. за період лікування з 10.12.2023 до 28.12.2023 року. Також вказує, що згідно довідок ВЛК №1068/247 від 28.12.2023 та №388/61 від 26.03.2024 поранення та травма позивача кваліфіковані відповідно до вимог наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 як «легке» та встановлено потребу у відпустці для лікування від поранення. Отже за періоди відпусток з згідно висновків ВЛК № позивач не набув права на отримання додаткової винагороди.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач має статус учасника бойових, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.02.2024 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 року №303 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , внаслідок обстрілу по зведеній групі закріплення підрозділу в районі населеного пункту Андріївка Донецької області отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення правого ока, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого колінного суглоба, акубаротравму. Травмування та поранення отримані внаслідок дій противника та пов`язано з виконанням обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №23/5606 від 15.12.2023 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2023 року № 352, вважати такими, що вибули на лікування до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 військовослужбовця за призовом солдата ОСОБА_1 з 10.12.2023 року.

3 11.12.2023 року по 13.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Е20055 від 13.12.2023 року.

3 13.12.2023 року по 28.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №4744 від 28.12.2023 року.

28.12.2023 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради», по завершенню якого видано довідку №1068/247 від 28.12.2023 року, в якій зазначено, що травма легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм). Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81, графи II Розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування після контузії, поранення на 30 календарних днів.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2023 року № 370 (по стройовій частині), вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , з 28.12.2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.12.2023 року № 371, вважати такими, що вибули у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, солдата ОСОБА_1 на 30 календарних діб з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.01.2024 року № 28 (по стройовій частині), вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків з відпустки для лікування у зв`язку з хворобою, військовослужбовця за призовом солдата ОСОБА_1 , з 28.01.2024 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.01.2024 року № 28, вважати такими, що вибули на лікування до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 військовослужбовця за призовом солдата ОСОБА_1 з 28.01.2024 року.

3 07.02.2024 року по 27.02.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №462 від 27.02.2024 року.

3 27.02.2024 року по 08.03.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №ЕА3034 Центру ментального здоров`я від 08.03.2024 року.

3 08.03.2024 року по 26.03.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №888 від 26.03.2024 року.

26.03.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради», по завершенню якого видано довідку №388/61 від 26.03.2024 року, в якій зазначено, зокрема що травма легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм). Травма так, пов`язана з захистом Батьківщини. На підставі статті 24, 81, графи II Розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2024 року № 88 (по стройовій частині), вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , з 26.03.2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2024 року № 88, вважати такими, що вибули у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з виїздом до м. Дніпро, солдата ОСОБА_1 на 30 календарних діб з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2024 року № 121 (по стройовій частині), вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків з відпустки для лікування у зв`язку з хворобою, військовослужбовця за призовом солдата ОСОБА_1 , з 26.04.2024 року.

10.06.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 , по завершенню якого видано довідку №4818, в якій зазначено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Стійка посттравматична (2023р.) люмбалгія, больовий синдром. Наслідки перенесеної вибухової травми (09.08.2023): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів, вегетативно-судинної нестійкості (Т90.0); акубаротавми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості з СВС ліворуч до 30дб. Наслідки вибухової травми, вогнепального осколкового сліпого поранення лівої гомілки, вогнепального осколкового дотичного поранення ділянки правого колінного суглобу (10.12.2023), у вигляді зміцнілих рубців. Стан після вогнепального осколкового проникаючого поранення правого ока (10.12.2023) у вигляді зміцнілого рубця склери, деструкції скловидного тіла. Поранення (контузія, травма або каліцтво), так, пов`язане із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми №23/4008 від 19 серпня 2023 року видана командиром військової частини НОМЕР_1 ). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 поранення кваліфікується як легке. (Довідка про обставини травми №23/5606 від 15 грудня 2023 року видана командиром військової частини НОМЕР_1 ). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка. Постконтузійний синдром (Р07.2). Хронічна спондилогенна радикулопатія L5-S1 ліворуч, з стійким больовим синдромом, помірно-виражена (М51.1). Спондилогенна цервікобрахіалгія ліворуч, торакошігія, нестійка ремісія (М47.8). Міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, сколіоз І ступнею грудного відділу хребта, поперекового відділу хребта, з помірним порушенням функцій (М42). Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. Складний короткозорий астигматизм правого ока з різницею рефракцій у двох головних меридіанах 0,5Д, при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 0,5Д, при гостроті зору з корекцією 1,0. Складний короткозорий астигматизм лівого ока з різницею рефракцій у двох головних меридіанах 1,0Д, при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 1,0Д, при гостроті зору з корекцією 1,0. Захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 14-6, 23-6, 64-6, 75-в гр II Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо не нарахування додаткової винагороди в повному обсязі, з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування з приводу отриманого поранення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Пунктом 1 постанови Кабінету міністрів України № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Водночас суд зазначає, що така додаткова винагорода, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я,   підлягає виплаті за наявності   певних умов, а саме: 1) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини; 2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Також, аналогічна норма передбачена і в наказі Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260) відповідно до пункту 10 Розділу XXXIV у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Також приписами пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Водночас, суд наголошує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

В даному випадку, позивач не погоджується з діями відповідача щодо не нарахування належної додаткової винагороди за період з 10 грудня 2023 року по 24 квітня 2024 року, а саме за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці після лікування.

Щодо періоду перебування на стаціонарному лікуванні, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом та свідчать матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , внаслідок обстрілу по зведеній групі закріплення підрозділу в районі населеного пункту Андріївка Донецької області отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення правого ока, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого колінного суглоба, акубаротравму. Травмування та поранення отримані внаслідок дій противника, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №23/5606 від 15.12.2023 року.

Після отриманого поранення позивач, як солдат військової частини НОМЕР_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради з 11.12.2023 року по 13.12.2023 року; у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року; у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» з 07.02.2024 року по 27.02.2024 року, у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР» з 27.02.2024 року по 08.03.2024 року та у КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», з 08.03.2024 року по 26.03.2024  року.

Отже, в документально підтверджені періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 11.12.2023 року по 28.12.2023 року, з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року, він набув права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Однак позивач стверджує, що відповідачем додаткова винагорода виплачувалась у меншому розмірі.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву частково не заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зазначає, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №57 від 05.01.2024 року здійснено доплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. пропорційно на місяць в сумі 61290,32 грн. за період лікування з 10.12.2023 до 28.12.2023 року.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Так згідно пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2024 року № 57 з метою виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеною зміною до неї постановою уряду від 07 березня 2022 року №217, наказу Міністерства Оборони України «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 року №44 наказано виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. 00 коп., військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) відповідно до додатку 4 цього наказу.

Відповідно до додатку 4 до наказу від 05.01.2024 року № 57 періодом безперервного лікування позивача після отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) є період з 10.12.2023 року по 28.12.2023 року.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової бойової винагороди від 27.12.2024 року № 6305 ОСОБА_1 нараховано за грудень 2023 року 29032,26 грн., за січень 2023 року 61290,32 грн., за лютий 2024 року 0,00 грн., за березень 2024 року 0,00 грн., за квітень 2024 року 5000,00 грн.

Так, відповідно виписки за банківського рахунку ОСОБА_1 , зокрема 21.02.2024 року pараховано грошове забезпечення у сумі 61 290,32 грн.

Тобто, за спірний період з 10.12.2023 року по 28.12.2023 року позивачу здійснено виплату в повному обсязі додаткової грошової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у розмірі 61 290,32 грн. (100  000/31 – кількість днів в місяці * 19 кількість днів перебування на стаціонарному лікуванні).

Тому підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, з 10.12.2023 року по 28.12.2023 року відсутні.

Щодо періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідач у поданому відзиві зазначає, що згідно довідки ВЛК №388/61 від 26.03.2024 радикулопатія шийного та поперекового відділу хребта, грижі пов`язані з проходженням військової служби, однак не пов`язані із захистом Батьківщини. Таким чином, за період лікування радикулопатії шийного та поперекового відділу хребта, гриж не пов`язаних із захистом Батьківщини, позивач не набув права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постанови КМУ №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Також судом встановлено, що 26.03.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради», по завершенню якого видано довідку №388/61 від 26.03.2024 року, в якій зазначено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання( травми, поранення, контузії, каліцтва): Радикулопатія шийного, п/к відділу хребта з стійким виразним больовим та м`язово-тонічним с-м на фоні ОХЗ, сплондильозу, спондилоартрозу, грижі диску СЗ-С4 , Ь5-81. Порушення статико-динамічної функції хребта ІІ ст., порушення функції ходи II ст. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Водночас, вказана довідка також містить відомості про наслідки перенесеної МВТ (10.12.23 р.) Акубаротравма, розсіяна органічна симптоматика, лікворно-гіпертензивний синдром, стійкий цефалгічний с-м, астено-невротичний с-м, аміостатичний с-м, вестибулоатоксичний с-м, синдром артеріальної гіпертензії, дизсомнія. Термічний опік повік, кон`юктиви обох очей с/к крововилив правого ока. Адаптоване проникаюче поранення склери з ВОСП правого ока. Гострий двобічний кохлеоневрит, сенсоневральна приглухловатість І ст. справа, комбінована приглуховатість II ст. зліва. Постконтузійний синдром. Травма легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм). Травма так, пов`язана з захистом Батьківщини. На підставі статті 24, 81, графи II Розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.

Натомість відповідачем до матеріалів справи не надано жодних інших доказів для спростування того, що встановлений під час проходження стаціонарного лікування діагноз не був пов`язаний із отриманою позивачем під час захисту Батьківщини травмою.

Отже під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року, позивач набув права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

При цьому, суд зазначає, що станом на дату винесення рішення по справі, відповідачем жодних розрахунків з приводу грошового забезпечення позивача, доказів нарахування та виплати додаткової винагороди за спірний період не надано.

Наведене свідчить про допущені відповідачем протиправні дії щодо ненарахування та невиплати у повному та належному розмірі додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періоду перебування у відпустці для лікування з приводу отриманого поранення, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови № 168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Так, вжите у Постанові № 168 формулювання «відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії» має бути трактовано установою (військовою частиною), що приймає рішення про таку відпустку лише з урахуванням спеціального законодавства у сфері охорони здоров`я, яке, в свою чергу такого виду відпустки не передбачає.

Отже, єдиний вид відпустки, рішення про потребу в якій може прийняти ВЛК - «відпустка за станом здоров`я», передбачена Положенням, є тотожним за своїм юридичним змістом «відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії», передбаченій Постановою №168.

Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абзацу 4 пункту 1 Постанови № 168.

Судом встановлено, що 28.12.2023 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради», по завершенню якого видано довідку №1068/247 від 28.12.2023 року, в якій зазначено, що травма, так, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81, графи II Розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування після контузії, поранення на 30 календарних днів.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.12.2023 року № 371, вважати такими, що вибули у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, солдата ОСОБА_1 на 30 календарних діб з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року.

Також 26.03.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради», по завершенню якого видано довідку №388/61 від 26.03.2024 року, в якій зазначено, зокрема травма так, пов`язана з захистом Батьківщини. На підставі статті 24, 81, графи II Розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2024 року № 88, вважати такими, що вибули у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з виїздом до м. Дніпро, солдата ОСОБА_1 на 30 календарних діб з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року.

Однак суд враховує, що у зв`язку з отриманою позивачем 10.12.2024 травмою, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в періоди з 10.12.2023 року по 28.12.2023 року, з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року, після чого повторно пройшов 10.06.2024 року медичний огляд гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 , по завершенню якого видано довідку №4818, в якій зазначено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та вказано зокрема, що поранення (контузія, травма або каліцтво), так, пов`язане із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми №23/5606 від 15 грудня 2023 року видана командиром військової частини НОМЕР_1 ). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка.

Отже, документально підтвердженими періодами перебування позивача у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення є періоди з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року.

Всі медичні документи позивача містять посилання на мінно-вибухову травму, що мала місце саме 10.12.2023 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що за час перебування позивача у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, відповідачем має бути виплачена збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода пропорційно часу відпустки.

В свою чергу, відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року та у відпустках за станом здоров`я для лікування після тяжкого поранення з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року та у відпустках за станом здоров`я для лікування після тяжкого поранення з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року, з урахуванням раніше виплаченої суми додаткової винагороди.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року та у відпустках за станом здоров`я для лікування після тяжкого поранення з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 07.02.2024 року по 26.03.2024 року та у відпустках за станом здоров`я для лікування після тяжкого поранення з 29.12.2023 року по 27.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 25.04.2024 року, з урахуванням раніше виплаченої суми додаткової винагороди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     С.І. Озерянська