Справа № 337/754/25

Провадження № 3/337/267/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року                                                                м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Завгородній Є.В., розглянувши адміністративну справу стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

УСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР № 234643 від 31.01.2025 зазначено, що 31.01.2025 о 23:51 у м. Запоріжжя, по вул. Світла, б. 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Accent, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (сповільнення мови, сповільненість ходи, розширені зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, забезпечив явку свого представника адвоката Штенгелова О.В., повноваження якого підтверджено ордером від 25.02.2025.

В судовому засіданні адвокат Штенгелов О.В. надав клопотання про закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 спочатку не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, що зафіксовано у відповідних матеріалах відеофіксації, але в подальшому, дізнавшись, що він буде змушений добиратися додому з медичного закладу самостійно, вночі, під час дії комендантської години, або йому прийдеться ночувати біля лікарні, вирішив відмовитися від поїздки до медичного закладу, вважаючи ці причини для відмови поважними. Крім того, на думку адвоката Штенгелова О.В. у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, фактично стан ОСОБА_1 цілком відповідав тверезій людині, він адекватно реагував на обстановку, зіниці реагували на світло. Поліцейській формально, з метою створення штучних підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду, зазначив відомості про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Також зазначає, що співробітник поліції не видав ОСОБА_1 та не складав на місці зупинки транспортного засобу направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння.

Також адвокат Золотарьова Д.С. зазначив, що на момент події у останнього було відсутнє право керування транспортним засобом, що підтверджено відповіддю Головного сервісного центру МВС, оскільки на підставі постанови від 20.06.2023 Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 був позбавлений права керування в період з 05.07.2023 до 05.07.2024, і після цього права ОСОБА_1 не поверталися. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 права водія не отримував, до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Суд встановив, що 30.01.2025 о 23:51 у м. Запоріжжя, по вул. Світла, біля будинку № 4, поліцейським патрулем було зупинено транспортний засіб Hyundai Accent, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . З огляду на наявність ознак наркотичного сп`яніння (сповільнення мови, сповільненість ходи, розширені зіниці очей, які не реагують на світло) останнього було направлено на огляд до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» Запорізької обласної ради, що підтверджується направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (до протоколу № ЕПР1 № 234643). Інспектор УПП в Запорізькій області у своєму рапорті зазначив, що від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі підтверджується відеозаписом, який було досліджено у судовому засіданні.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 4 ст. 286 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

Стаття 266 КУпАП встановлює механізм огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті (ст. 266 КУпАП), вважається недійсним.

Таким чином, державою встановлено чіткий механізм огляду особи, який гарантує дотримання прав останньої, та порушення якого тягне за собою недійсність огляду та неможливість притягнення до відповідальності по ст. 130 КУпАП.

Критично оцінюючи досліджені у судовому засіданні відеоматеріали, суд за внутрішнім переконанням, вважає, що доводи сторони захисту про поважність причин відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, є надуманими та спростовуються відеодоказами та іншими матеріалами, які містяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 234643 від 31.01.2025, який складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, рапортом від 31.01.2025, довідкою про відсутність повторності, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 31.01.2025).

Положення Правил дорожнього руху (пункт 2.5) щодо обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти медичний огляд в установленому порядку, не ставить можливість або неможливість виконання такого обов`язку в залежність від дальності розташування медичного закладу, часу доби або інших обставин, на які посилається водій. Крім того, початкова згода пройти медичний огляд (на що посилається сторона захисту у своїх запереченнях), і подальша відмова його пройти з тих чи інших міркувань, не свідчить про належне виконання вказаного обов`язку та відсутність підстав для притягнення такої особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Таким чином, суд встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також підстав для застосування адміністративного стягнення.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно доводів сторони захисту в частині неможливості застосування ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами через відсутність посвідчення водія, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

На підставі ч. 9-10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з довідкою бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 28.09.2019 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 , яке має статус «Зданий на збереження до РСЦ».

Як вбачається з відповіді заступника начальника Головного сервісного центру МВС від 06.03.2025, станом на 05.03.2025 в ЄДР МВС міститься відомості про позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами терміном на 12 місяців, на підставі постанови Святошинського районного суду м.Києва від 20.06.2023 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Фактично позбавлений з 05.07.2023 по 05.07.2024. Тобто на день вчинення адміністративного правопорушення, а саме 31.01.2025, строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом сплив, однак останній до сервісного центру з заявою про повернення посвідчення водія не звертався.

Слід зазначити, що законодавством України встановлено спеціальний порядок повернення посвідчення водія після того, як особа була позбавлена права керування.

Абзацом 4 пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 передбачено, що особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

Відповідно до абзацу 3 п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, у разі коли за отриманням або обміном посвідчення водія звертається особа, позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС або уповноваженого суб`єкта повідомляє поліцейським про необхідність внесення ними відповідної інформації до Єдиного державного реєстру МВС або викликає поліцейських для його вилучення, про що ними складається відповідний акт. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.

Тобто фактично, законодавством України передбачено спеціальні норми, які унеможливлюють повернення (видачу) посвідчення водія особам в період, коли їх позбавлено права керування.

Доводи сторони з посиланнями не те, що до правопорушника не можна застосувати такий вид стягнення як позбавлення права керування, якщо він вже був позбавлений такого права раніше, строк дії покарання закінчився та він не звертався до сервісного центру щодо повернення посвідчення, фактично ставить таку особу під час вчинення нових адміністративних правопорушень в більш привілейоване становище, ніж ту, яка на момент події мала при собі посвідчення водія,. Оскільки в першому випадку неможливість повторного позбавлення права керування після вчинення нового адміністративного правопорушення дозволяє такій особі в будь-який момент звернутися до сервісного центру за отриманням посвідчення та безперешкодно його отримати.

На думку суду, такі доводи сторони захисту суперечать принципу рівності всіх громадян перед законом як конституційній гарантії правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення покарання.

Притягнення особи, яка вчинила правопорушення не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачає встановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вказані міркування застосовані Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 під час вирішення питання чи може суд призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 40-1, 130, 221, 251, 266, 283 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                 Євген ЗАВГОРОДНІЙ