Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1905938859

                                                         


Справа № 931/101/25

Провадження № 2/931/110/25


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)


19 березня 2025 року селище Локачі

               

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання – Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:


12 лютого 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 03 грудня 2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 766455, підписанням якого відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон кредит», яка розміщена на сайті фінансової компанії, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено, а також він погодив та зобов`язався виконувати умови договору. Згідно даного договору відповідачу надається кредит у гривні, і він зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Розмір процентної ставки, встановлений кредитним договором, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії кредитного договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Однак, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 03 серпня 2023 року згідно умов договору факторингу № 0308-23, ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором № 766455 від 03 грудня 2021 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 23247,19 грн, з яких 9733,79 грн заборгованості за тілом кредиту, 13513,4 грн заборгованості за відсотками, 0 грн заборгованості за комісійними винагородами, 0 грн заборгованості за пенею.

Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 766455 від 03 грудня 2021 року у розмірі 23247,19 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 19 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 75 на звороті). Одночасно у позовній заяві просить розгляд справи провести за відсутності представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 13). Окрім того, 24 лютого 2025 року від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 77).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 79). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 766455 про надання споживчого кредиту (далі – кредитний договір) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором C662. Відповідно до умов договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 12500 грн, з яких 10000 грн перераховуються за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , а 2500 грн – надаються на користь товариства з метою виконання зобов`язання оплати процентів за перший день користування кредитом, строк кредиту – 730 днів, з кінцевим терміном повернення 03.12.2023 року (включно), тип процентної ставки – фіксована та становить 25% за перший день користування кредитом, 100% річних починаючи з другого дня (включно) до кінця строку надання кредиту (а.с. 32-37).

Крім того, 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором C662 підписав анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 28-29, 30-31, 38-39).

На виконання умов договору 03 грудня 2021 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 10000 гривень шляхом зарахування на картку НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №2646_230830171500 від 30.08.2023 року (а.с. 49).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №766455 від 03.12.2021 року, сформованого ТОВ «Слон кредит», станом на 03 серпня 2023 року залишок заборгованості зі сплати кредиту становив 23247,19 грн, з яких 12165,67 грн заборгованість за кредитом, 11081,52 грн – за відсотками (а.с. 23).

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

03 серпня 2023 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу № 0308-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги (а.с. 41-46).

Із витягу з додатку до договору факторингу №0308-23 від 03.12.2023 року, сформованого 09 грудня 2024 року, залишок заборгованості на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 766455 від 03.12.2021 року становив 23247,19 грн, з яких 9733,79 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 13513,40 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с. 22).

Отже, ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідачу було направлено 27.06.2024 досудову вимогу про сплату заборгованості в сумі 23247,19 грн. ( а.с. 16).

Однак, заборгованість за кредитним договором так і не була сплачена відповідачем.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «Слон кредит» надало ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом перерахування на зазначений рахунок у кредитному договорі, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого відповідач частково вносив кошти на погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, позикодавець – ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, в порушення положень кредитного договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, користуючись коштами наданими йому кредитором, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування коштами, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт утворення заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитним договором, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, та невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, а відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором № 766455 про надання споживчого кредиту від 03 грудня 2021 року у розмірі 23247,19 грн, з яких 9733,79 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 13513,4 – сума заборгованості за відсотками.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Діджи фінанс» витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача до матеріалів справи долучено договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М., згідно якого загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.8. даного договору, а також гонорар, який зазначено у п.4.9 даного договору (а.с. 25-27), додаткову угоду №766455 від 28 січня 2025 року до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 листопада 2024 року (а.с. 47), додаткову угоду №1 від 12 грудня 2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року (а.с. 48), акт № 766455 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28 січня 2025 року (а.с. 19), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 28 січня 2025 року (а.с. 24), з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс», 1,5 год. – 2250 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, 3 год. – 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази), 1 год. – 750 грн, а всього 6000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 виданого 17 березня 2016 року Білецькому Богдану Михайловичу (а.с. 53).

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є підставною та підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст. ст. 512, 514, 516, 509, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд


у х в а л и в:


Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за договором № 766455 про надання споживчого кредиту від 03 грудня 2021 року у розмірі 23247 (двадцять три тисячі двісті сорок сім) гривень 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.


Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .


Повний текст рішення складено 19.03.2025 року.


Суддя Локачинського районного суду                                        О.І. Безп`ятко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація