Справа № 308/18172/24

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 березня 2025 року                                                                м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді                        Дегтяренко К.С.

секретар судового засідання        Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду в порядку заочного розгляду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Балюх Євгена Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

11 листопада 2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місце знаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133А Балюх Євгена Олександровича звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №26.10.2022-100001169 від 26.10.2022 у розмірі 12720 грн. 00 коп.та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп..

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26 жовтня 2022 року укладено кредитний договір (оферти) № 26.10.2022 - 100001169.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі – 6000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 26 жовтня 2022 року, строком на 42 дні.

Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6000 грн. 00 коп., а отже акцептовано умови договору. Позичальником під час укладення кредитного №26.10.2022-100001169 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 12720 грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. 00 коп. та що процентам в розмірі 6720 грн. 00 коп..

Відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подано.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Згідно з правилами ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд дійшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

В судове засідання 17 березня 2025 року:

представник позивача не з`явився, при цьому одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує;

відповідач повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив у встановлений судом строк не подав. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами та в порядку ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

26 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.10.2022 - 100001169, позичальником з використанням одноразового ідентифікатора U831.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі – 6000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 26 жовтня 2022 року, строком на 42 дні.

Згідно з п. 2.1 договору електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Згідно п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв`язку з нез`явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії – у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

До матеріалів справи додано також відомості про його ідентифікацію через Ваnk ID, довідку-розрахунок про стан заборгованості за даним кредитним договором № 26.10.2022 – 100001169 від 26 жовтня 2022 року. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується квитанцією з Liqpay за договором № 26.10.2022 – 100001169 із зазначенням картки/рахунку НОМЕР_1 становить суму 6000 грн., вбачається, що відповідач отримав грошові кошти, належним чином не виконував своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідно до договору про споживчий кредит № 26.10.2022 – 100001169 від 26 жовтня 2022 року не погашена та загальний розмір її за тілом кредиту становить 6000 грн.

Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону). Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Отже, вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути відсотки за користування кредитом у розмірі 6720 грн. 00 коп., які суд вважає правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у заявленому до стягнення розмірі 12720 грн. 00 коп..

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами:

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 00 коп..

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення судом позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 2422 грн. 00 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Балюх Євгена Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за договором кредитний договір (оферти) № 26.10.2022 – 100001169 від 26 жовтня 2022 року в розмірі 12720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що знаходиться за адресою 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133- А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач:  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                        Дегтяренко К.С.